У Біляївці є територія, яка до початку нульових мала проблеми з чистотою та благоустроєм. Місцеві без підказки зрозуміють, що йдеться про мікрорайон колишнього колгоспу "Червоний промінь". Сім років тому ситуація там кардинально змінилася. Таємниця цих змін в руках двох жительок мікрорайону Олени Грабовської та Анжели Удуд.
- Знаходилися ті, хто нищив наш труд, викидав сміття, а ми приходили, прибирали і садили дерева та квіти, - говорить одна з ініціаторок наведення порядку в мікрорайоні Анжела Удуд.
Це про неї у 2011 році написали статтю у міській газеті під назвою "Відчайдушна домогосподарка". Молода жінка живе на вулиці Матросова. Була домогосподаркою, тож вільний час вирішила присвітити громадській роботі. У цьому мікрорайоні розташовані багатоквартирні котеджі, де житло отримували працівники колгоспу. Між цими будинками утворився пустир, який жителі перетворили на стихійне звалище. На жаль, не збереглося фото, як виглядав цей смітник раніше. Утім повірте на слово: сміття, перегній, залишки будівельних матеріалів, стихійний випас свійської птиці та худоби - все це було тут. Повітря було насичено пахощами відходів, а погляду відкривалися неприглядні краєвиди.
Порядок почався з того, що багатоквартирні будинки взяло на утримання Біляївське ЖЕКП. Спочатку вивезли стихійне сміттєзвалище, встановили контейнери для сміття, але люди за звичкою викидали його посеред пустиря. Тоді до справи взялася Анжела Удуд.
|
«Розбиті вікна» — це метафора авторів теорії: американського науковця Джеймса Вілсона та американського криміналіста Джорджа Келлінга. Вони стверджують: якщо в під’їзді будинку хтось розбив вікно і його швидко не замінили на нове, то незабаром там розіб’ють іще одне, а потім іще кілька. Врешті, на думку авторів теорії, у під’їзді не залишиться цілих шибок і різко зросте ймовірність того, що вандалізм переросте у мародерство. Суть теорії у припущенні, що безлад довкола людей спонукає їх поводитися нецивілізовано і нехтувати соціальними нормами. Наприклад, неприбрана купка сміття посеред вулиці підбурює людей викидати непотріб у невстановлених місцях. І навпаки, якщо весь час прибирати купу сміття, люди почнуть доносити своє сміття до урни чи контейнера, бо вважатимуть таку поведінку соціально прийнятною. |
Спочатку на добровільних засадах вона допомагала комунальному підприємству – то двірнику для роботи надасть необхідний інвентар (відра, граблі, сапу тощо), то організує суботник. Разом з сусідами Анжела змогла перетворити колишній пустир на сквер. Ось так виглядала ця територія раніше у 2011 році, а так виглядає зараз.
За цей час Анжела разом ще з однією сусідкою Оленою Грабовською повністю змінили ставлення людей до свого мікрорайону.
Жінки розповідають, що випробувань було чимало: сміття продовжували викидати, дерева ламали, глузували, чи не платить їм хтось за суспільну роботу. Втім жінки не ображаються, ставляться до цього з гумором.
- Ми маємо добрі стосунки з міськарадою, з інспекторкою з благоустрою Катериною Калачук. Нам дуже допомагали у наших трудах: всі дерева куплені за міські кошти, міський голова Михайло Петрович виконав усі обіцянки, які давав: відремонтували за бюджетні кошти дахи над трьома будинками, збудували гравійну дорогу, встановили ліхтарі. Завжди можемо зателефонувати у разі потреби. Але чистота - це наш обов'язок перед містом.
На колишньому пустирі ростуть дерева та квіти, 2018 рік
Для того, щоб згуртувати сусідів жінки збирали суботники, разом спорудили навіть невеличкий дитячий майданчик. Від дороги його відгородили скатами, де кожен маленький учасник написав своє ім'я. Це було дуже символічно, вважають громадські активістки: жителі мають усвідомити, що місто - це персональна відповідальність кожного.
Фото 2015 року, жителі мікрорайону Промінь разом з дітьми спорудили майданчик
За сім років жителі мікрорайону звикли, що тут має бути чисто. Тому тепер дійшов час і до квітників. Анжела та Олена разом доглядають за маленькою Голландією - тюльпановою клумбою.
Олена Грабовська навіть купила газонокосарку, щоб простіше було доглядати за вуличними газонами, а більше часу залишалося на тюльпанову клумбу
У 2011 році, коли ми готували з Анжелою статтю для міської газети "Вісті Біляївки", вона розповідала про проблеми мікрорайону: дитячого майданчика немає, люди сварливі, не хочуть змінюватися, насміхаються над чужою роботою, не цінують її. Сьогодні в мікрорайоні два дитячих майданчика і навіть люди - інші. Тоді Анжела сказала слова, які варті згадати:
Цими днями, коли у місті триває двомісячник з благоустрою, Анжела та Олена, дві активістки з мікрорайона Промінь, закликають інших жителів біляївської громади долучатися до наведення порядку у нашому спільному домі, на наших вулицях. Бо все гарне у суспільстві починається з громадської ініціативи кожного жителя та жительки.
