Благодійні ярмарки на підтримку воїнів за час повномасштабної війни стали вже звичайною справою, якою сьогодні вже не дуже здивуєш. Останнім часом і самі волонтери зазначають, що проводити такі ярмарки все важче. Однак це не зупинило учнів, батьків та вчителів Біляївського ліцею №1. Вони не мали на меті когось дивувати, а вирішили провести перший сімейний фестиваль "На крилах любові", який об’єднав в собі і велике сімейне свято, і конкурс, і благодійність. Організатори запевняють, що ідея виправдала себе повністю, адже захід ще більше згуртував учнів, родини, повернув на мить у часи масових заходів до повномасштабної війни, і в черговий раз довів, що сила українців – в єдності. За дві години фестиваль зібрав більше 27 тис донатів на ЗСУ. Загалом, з початку року школа зібрала і передала майже 85 тис гривень для захисників.
Маленьку ідею масштабували
За словами завучки ліцею Антоніни Воронюк, ідея провести фестиваль належить учням, батькам та класній керівниці 5-Г класу Дарії Федоровій. Цей клас обрав волонтерство, як напрямок виховної роботи. І за цей навчальний рік провів вже багато волонтерських заходів, збираючи донати на ЗСУ. Це були і майстер-класи за донат, забіги, ярмарки. Дарія Федорова викладає музичне мистецтво, тому її ідея була провести фестиваль-концерт, залучаючи до виступів не лише дітей, а й їх батьків.
- Вони запропонували, ми не відмовилися, - пояснює Антоніна Воронюк. – Лише вирішили розширити, масштабувати ідею, не обмежуючись лише концертом. І символічно - провести фестиваль у Міжнародний день сім'ї.
До організаційних моментів поставилися серйозно. Напередодні у ліцеї оголосили конкурс серед учнів на розробку логотипу для фестивалю, який розмістили на великому банері. До розробки долучились шість учнів. Обирали логотип шляхом шкільного голосування. Перемогла робота Єгора Канцира, але відзначили за активність всіх учасників.
На задньому фоні банер з логотипом фестивалю
Концерт не для батьків, а за їх участю
За словами вчительки Біляївського ліцею №1 Дарії Федорової, роки ковіду, повномасштабна війна, відсутність масових заходів наклали свій відбиток на дітей. Вона помітила, що більшість з них бояться мікрофонів, публіки, виступів. Відвикли від цього і батьки. Тому їй хотілося повернути їм впевненість та активність.
– Ми всі скучили за тими довоєнними часами, коли у місті, громаді було багато фестивалів, конкурсів, великих культурних заходів,– говорить вчителька. – Щось подібне, але в масштабі школи, враховуючи безпеку, хотілося повторити. Коли одночасно проходить концерт, там ярмарок, там розваги, тут конкурс і голосування. Цього дійсно не вистачає.
Дарія зазначає, що часто батьки йдуть на концерти дивитися на своїх дітей. Її ж мета була показати, що діти люблять, коли батьки не просто спостерігають, а так само беруть участь в їх шкільному житті. Вмовити батьків було нелегко, але результат виправдав старання.
Концерт складався з 14 номерів, які підготували класи, починаючи від другого до десятого. Половина з них – це були виступи дітей зі своїми батьками, серед яких і батьки-вчителі. Навіть ведучими фестивалю була мама і донька.
Конкурс - дефіле " Family look"
Підтримали батьки організаторів фестивалю і у проведенні конкурсу - дефіле " Family look". Відгукнулись чотири родини, які створили сімейні образи і презентували їх глядачам на шкільному подвір’ї. Останні в свою чергу могли проголосувати за ту родину, яка найбільше сподобалась.
Учасники дефіле родина Кашапирових
- Це ж благодійний фестиваль, і ми хотіли показати дітям приклад - не варто боятися, треба бути активними, - ділиться мама-учасниця конкурсу-дефіле Оксана Серафимчук. – Ми не чекали запрошення і самі записалися.
Учасники дефіле родина Серафимчук
За словами жінки, до участі вони намагались підійти креативно, вирішили одягнути футболки з логотипом на спині у вигляді їх прізвища. Спеціально їх замовили. А потім менший син запропонував взяти у дефіле й собачку Асю. Бо вона також член родини. Для неї теж замовили футболку, і родина дефілювала уп’ятьох, зібравши купу овацій.
Учасники дефіле - родина Піщанських
- Наша родина і раніше активно долучалася до багатьох міських заходів, як Парад візочків, концерти, творчі конкурси. Тому вирішили, чому б не згадати ті часи знову, - розповіла ще одна мама учасниця конкурсу Анастасія Піщанська. – Єдине, не вистачало тата, він був на роботі. А загалом нам дуже сподобалось, ще й подяку на пам’ять отримали.
Учасники дефіле і переможці конкурсу за голосуванням - родина Баранових
Який фестиваль без ярмарку
Організатори наголошують, що основна ідея ліцейного сімейного фестивалю – це благодійність. Протягом року ліцей проводив марафон благодійних ярмарків "Місія добра", усі збори від яких через волонтерів йшли на підтримку воїнів, або витрачались на безпосередні запити від них.
Черговий ярмарок "Місія добра" вже був запланований, і тому чудово вписався саме у день фестивалю.
- У ярмарку брали участь всього чотири класи, 5-В, 7-Б, 2-В, 3-Б, але всього, що приготували родини, мабуть, вистачило б на третину жителів міста, - говорить завучка. – Це треба бачити, з яким ентузіазмом діти продавали смаколики. Вони знали, для чого це роблять.
Щоб відвідувачам та учасникам фестивалю було ще цікавіше, для них організували декілька майстер-класів за донат. Макраме, вирізання янголів, розпис пряників, фейс-арт. Частину з них теж проводили батьки.
- Майстер-клас з розпису пряників проводили шкільні бібліотекарі. У них була конкретна мета - зібрати кошти, щоб закупити книги для бібліотек Миколаївщини та Херсонщини. Кошти з усіх інших майстер-класів пішли у спільну банку донатів, - пояснила Антоніна Воронюк.
Загалом, за її словами, під час фестивалю, який тривав всього близько двох годин, вдалося зібрати 27 516 грн. Під час майстер-класів зібрали 1189 грн., благодійний ярмарок додав у скриньку 21 065 грн., і окремо ще зібрали донатів на суму 5262 грн.
- Повітряна тривога перебила, але не зіпсувала фестиваль, - підсумовує завучка. - Звісно, без неї атмосфера була б ще емоційнішою. Але все задумане реалізували. Всіх відзначили. Завдяки нашим батькам та дітям ідея виправдала себе повністю. За відгуками ми бачимо, що фестиваль сподобався. Тому сподіваємось, що ми його започаткували і продовжуватимемо, вдосконалюючи і розширюючи. Хочеться подякувати всім, хто допомагав, підтримував, готував і прийшов на свято.
