Цистит — це розповсюджена патологія, яку виявляють в будь-якому віці у пацієнтів обох статей. Найчастіше він діагностується серед жінок, оскільки анатомічна структура сечової системи у чоловіків забезпечує вищу стійкість до проникнення інфекції. Захворювання може виникати в гострому та хронічному вигляді — це залежить від часу, протягом якого спостерігаються симптоми та інтенсивність їх прояву. Цей стан не проходить без компетентного лікування — найчастіше цистит викликаний інфекціями, і людині потрібні антибіотики. Також для прискорення одужання призначають протизапальні препарати, які прискорюють функціонування нирок. Один з них — Канефрон — регулярно використовується під час лікування запальних процесів сечовивідних шляхів.
Особливості гострого циститу
Гострий цистит триває близько десяти днів. У цьому випадку спостерігаються характерні симптоми:
- підвищення температури тіла;
- часте сечовипускання, в тому числі у нічний час;
- біль у нижній частині живота;
- біль і печіння під час сечовипускання.
У цей час патогенні бактерії (найчастіше, кишкова паличка) поширюються у слизовій оболонці. Вони викликають запалення та постійне роздратування стінки, що призводить до спазмів та постійних покликів до сечовипускання. Для лікування призначаються протизапальні препарати, уросептики та антибіотики, вплив яких спрямований на знищення бактерій. Призначати їх повинен тільки лікар — під час належної терапії можна досягти повного одужання та відсутності рецидивів у майбутньому.
Хронічний цистит — який може бути
Про хронічну форму говорять, коли симптоми зберігаються протягом тривалого часу. Водночас їх інтенсивність змінюється, але вони присутні навіть поза періодами загострення. Пацієнти скаржаться на біль під час сечовипускання та печіння в нижній частині живота. Виділяють кілька форм хронічного циститу:
- Латентний. Відбувається, коли імунна система не в змозі подолати інфекцію, але вона досить сильна, щоб запобігти очевидним проявам захворювання. У цьому випадку очевидні загострення не спостерігаються, а симптоми майже невидимі.
- Персистентний. Інфекція активно розвивається в тканинах — загострення трапляються частіше, ніж три рази на рік, симптоми між ними залишаються помітно вираженими. Це пояснюється активністю збудника та слабкістю імунної системи.
- Інтерстиціальний. У цьому випадку пошкоджується не слизова оболонка, а стінка сечового міхура. Через це спостерігається його викривлення, постійний біль, деформація стінок. Оскільки ураження поширюється глибше, ця форма гірше піддається лікуванню.
Порівнюючи з гострим, хронічний цистит лікувати складніше, для цього застосовують такі ж групи препаратів. Їх призначають довшим курсом.
