Біляївка.City продовжує розповідати про жителів Повстанського, які відроджують славу свого селища. Катерина Домброван – молода матуся. Її синочку Сергію – 1,9 рочків. Бажання зробити його дитинство яскравим та цікавим спонукало жительку селища Повстанське виступити з ініціативою збудувати незвичну ігрову зону в селищному парку.
- Я звернулася ще до однієї молодої мами Марії Стрижевської, вона написала афішу. І справа пішла, - розповідає Катерина Домброван.
До речі, цього року і селищному конкурсі "Суперматуся Повстанського" саме Катерина стала переможницею.
Катерина та Сергій Домброван
У сельчан організаторки просили пеньки, дерев’яні колоди, автомобільні шини, фарбу, старі тазики та миски, непотрібні стільниці, старі крісла від авто, дошки, фанеру тощо. Люди відгукнулися, необхідний мінімум зібрали.
Тепер ці предмети перетворилися на елементи садового декору та розваг для дітей.
- Ось ця скриня від боєприпасів роками лежала у мами в сараї, тепер в ній ростуть квіти, - говорить Катерина.
Символічно: скриня від боєприпасів стала квітником
Старі чайники, кастрюлі - всьому друге життя.
Але найбільшу радість малюків викликають різноманітні ігрові зони. При тому, що на майданчику є звичайні гойдалки, гірка, тут вони тепер із великим задоволенням проводять час.
- На майданчику ми проводили декілька вихідних поспіль, - згадує Катерина, - Навіть чоловік почав питати, чи не можна перепочити один з вихідних? На жаль, є багато людей, які приходять потім гуляти на майданчик, а руками не поспішають допомогти. Разом зробили б набагато швидше та більше. Але я сказала: ми це робимо, перш за все, для свого сина, для Сергійка. І кожна родина, яка долучилася – для своїх дітей.
Долучилося немало. Окрім Катерини та Дмитра Домброван, Марія та Максим Стрижевські, Ніна та Саша Болтян, Віка та Костянтин Романові, Ольга та Ігор Назаренко, Майя та Володимир Земські, Катя Музиченко, Андрій та Настя Філіппови, Ольга Башинська, Ірина Драгомир. Фарбу купив селищний староста Володимир Осадчий.
У активних та ініціативних сельчан ще багато мрій та планів.
- Хочемо посадити хвойні дерева тут, щоб була алея здоров’я, кущі, - ділиться Катерина, - а ще мріємо, щоб дорослі діти, які приходять на майданчик, цінували чужий труд та нічого не ламали, щоб якомога більше людей долучалися до перетворень в селищі. Від цього виграють всі!
