“Раніше таке бачили тільки у книжках!” Так часто пишуть на сторінці у Фейсбук Олександра Блищика з села Усатове, що на Одещині. За професією він інженер, але вже десять років відданий своєму саду. На десяти сотках вирощує хвойні карликові сосни, які нагадують за формою цукерку “чупа-чупс”, на пальметах - це спеціальна техніка формування крони - ростуть яблуні, на одному дереві по 5-6 сортів, а віднедавна на маминому городі заклав сад півоній. Зараз в ньому вже 200 сортів квітів.

Все почалося з альпійської гірки

Олександр Блищик згадує, як 10 років тому на Фейсбуці він побачив фото альпійської гірки, яка запала йому в серце. Любитель гір він зацікавився силою рослин, які знаходять в собі ресурси рости у скелях, на гористій місцевості. На дворі була зима, а він вже розпланував, як спорудить таку гірку в себе в саду.

- Пішов по магазинах, але виявилося, що там не те, що рослин потрібних не було, а й назв українською для них ще не вигадали, - каже він, - тоді я знайшов жінку з Естонії, з Талліну, яка продавала насіння потрібних мені рослин. Вартість була досить високою - 2-3 євро за 1 порцію насіння. Дізнався, що виростити його не просто, шанси невеликі, тож потрібно купувати із запасом.

 Delosperma Fire Spinner Delosperma Fire Spinner

Зробив замовлення та зрозумів, що туди треба ще підсадити буде карликові гірські сосни. Почав вивчати технологію вирощування. Так у героя була розсада рослин, яка завдяки дбайливому догляду проросла та прийнялися, карликові хвойні.

Саме з цієї гірки почалася історія чудо-сада нашого героя. Надлишок запропонував друзям, знайомим, комусь дарував, хтось купував. Вирощування хвойних - стало основним напрямком захоплення селекціонерством та садівництвом.

У пошуках “відьминих мітел”

Хвоя його цікавила найбільше, але й викликів з нею було багато.

- Я взагалі самоучка-практик, адже агрономічної освіти у мене немає, я інженер, багато років працював в підприємстві “Одесагаз”. Основні мої вчителі - це Youtube-канали та такі ж практики-любителі, які діляться досвідом у Фейсбук. Річ у тім, що більшість книжок для селекціонерів написані для великих господарств з метою механізувати та масштабувати процеси. З хвоєю взагалі у нас прогалина в науці - інформації або ж немає, або вона стосується інших кліматичних зон, які неможливо застосувати на півдні, де інший температурний режим, вологість, ґрунт тощо. Тому я змушений був вчитися на власному досвіді. Інколи йшов проти правил, і потім переконувався, що мої здогадки були більш вірними, ніж написане у книгах.

Так він каже про щеплення - основну роботу селекціонера-любителя. В спеціальній літературі рекомендують щеплювати дерева взимку, коли тільки з'являється брунька. Але Олександр каже, що він робить щеплення навпаки, під час цвітіння дерева. Часто з ним сперечаються інші садоводи, які виросли та вивчилися на радянських підручниках.

- Однак практика доводить, що у мене це прекрасно працює, а порада про зиму з'явилася, бо, скоріш за все, була розрахована під великі виробництва, де тільки взимку можна було встигнути все зробити, навесні в садах та на полях багато іншої роботи. Я часто змушений ламати стереотипи, щоб отримати той результат, який хочу.

Найбільша удача, розповідає усатівець, знайти в лісу чи в горах, куди він раніше часто їздив з експедиціями, “відьмину мітлу”. Це по суті мутація дерева. Наші предки, які не дуже розбиралися в ботаниці, думали, що незвичні нарости на деревах утворюються тому, що над лісом пролітала відьма, яка метлою чіплялись за верхівки дерев, та псувала їх. Однак насправді причина - соматична мутація.

- З найбільш цікавих мутаційних зразків може народитися абсолютно нове за формою хвої, крони дерево, - каже Олександр, - але щоб знайти саме таку, найбільш цікаву мутацію, інколи треба подивитися 2000 дерев, мати "надивлене" око, і то, не завжди щастить. Знімаєш, везеш додому, прищеплюєш дерево, чекаєш, чи ти правильно спрогнозував, що отримаєш. За мої пошуки я знайшов до 30 цікавих мутацій, одна з них навіть у Чехію поїхала.

У руках Олександра (на першому плані) - прищеплена "відьмина метла"У руках Олександра (на першому плані) - знайдена "відьмина метла"

Ще одна родзинка саду Олександра Блищика - його яблуневі пальмета. Всього на чотирьох яблунях у нього росте 20 сортів яблук.

- Це була забава, - розповідає садовод, - у мене ж маленька ділянка у 10 соток, навіть городом я пожертвував заради розплідника для хвойних. Інколи хочеться зірвати яблуко, посмакувати. Шукав технологію, щоб дерева займали мало місця, а врожай був такий, щоб ранні сорти змінювали більш пізні - і так до зими.

З'ясував, що плодові дерева, щеплені на карликові підщепи, можна вирощувати у вигляді пальмет, а форму можна обрати будь-яку: садових ліхтарів, підсвічників. Головне, правильно сформувати крону.

- Ну і, звісно, на одному дереві у мене по 4-5 сортів прищеплені, - каже Олександр, - так, щоб я весь сезон був зі свіжими яблуками.

Зараз, зізнається, коли вже є врожай, дещо зробив би по-іншому. Складного в самій технології нічого немає: дерева вертикально підв'язані до металевої арматури, горизонтально до арматури прив'язаний бамбук і навесні поки гілки м'які, пригинаєте потрібні вам гілочки до бамбука.

- В моєму випадку я кожної весни по мірі росту основного стовбура, щепив в районі кріплення бамбука новий сорт. А далі звичайне формування на плодоношення. Важливо, щоб ділянка під пальмету була гарно освітленою. Щеплювати важливо у правильну фенологічну фазу для розвитку рослини, дерево треба відчувати. А ось, щоб змінив - потрібно правильно підібрати сорти яблук, бо спочатку не планував робити пальмету і придбав просто чотири різних сорти яблунь, а трохи згодом прийшла ця ідея.

Смішна історія про півонії

Ще один напрямок зайнятості Олександра - сад півоній. Їх він почав вирощувати, що картина його саду виглядала не містично-лякаючі для оточуючих.

Невелика частина півоній з саду Олександра Брищика (гортайте слайдер у бік)

- Уся ділянка у мене в хвої, - каже чоловік, - 2-3 роки, щоб виростити з насіння, прищеплення, і 2-3 роки на підрощування до продажу. Усі підрощені рослини стоять у горщиках. Уся ділянка у стирчащих палках, на яких після прищеплювання аж за 2-3 роки з'явиться крона. Ну, думаю, що робити? Треба посадити якусь рослину між рядами, щоб вона круглий рік була зелена та трішки прикрашала цей похмурий пейзаж. Вибір зупинив на півонії. Почав розбиратися, а такі, як мені хотілося - в Голландії. За штуку 7 євро, за три - знижка. Я ще й потрапив на чорну п'ятницю та розпродаж - набрав стільки, що ящики з пошти навіть у машину не влазили.

Приїхав додому, подивився та зрозумів, що їм вже місця на 10 сортах розплідника хвойним не буде. Куди йти? Пішов до мами. Проситися на її город. Тим паче, що хотілося вже трішки вберегти маму від важкої роботи на ньому.

- Так я став власником ще й саду півоній, - каже Олександр, - зараз там 200 сортів, але з-поміж усіх найбільше люблю найпростіші, схожі на ромашку, квіти, які ми поміж квіткарями називаємо “яєчнею”. Це дивна та радісна квитка, яка складається з білих пелюстків та великого жовтого помпону посередині. У нас з нею, як би це не пролунало дивно, є зв'язок. Я заходжу в сад - і кущ дивиться на мене своїми жовтими очима, наче радіє мені. Довго не міг зрозуміти, чому саме ця квітка стала для мене такою дорогою, але думаю, що причина в тому, що я більше люблю квіти, дерева, у тому вигляді, якими їх створили не селекціонери та дизайнери, а її Величність Природа.

Улюблениця садовода Улюблениця садовода

Потрібен не лише своїм рослинам, а й квітам

Олександр з великою душею та поетичність говорить про рослини, якими опікується. Каже, що вони навчили його терпінню - він чекає та плекає росту рослин до 5 років перед тим, як передати їх в нові сади.

- Раніше я був людиною досить експресивною, мав вибуховий характер, - каже чоловік, - міг щось майструвати, не виходить, в серцях молотком бахнути, а рослини зробили мене більш щасливою та м'якою людиною. У них теж є душа, вони живі, і зараз відчуваю від них тривогу, бо війна впливає навіть на рослини.

Разом з тим, розповідає Олександр, люди, для яких він вирощує рослини та квіти - дуже важливі. Вони надихнули його на створення розплідника рослин. Бо на ринку представлені тільки рослини з Польщі та Голландії, і коштують вони досить дорого. Вони надихають його зараз не полишати працю, бо вона так само потрібна людям.

- У січні, за місяць до війни, я закрив бізнес та вирішив зосередитися лише на вирощуванні рослин, хотів масштабувати свою справу, вийти на інший рівень, - розповідає Олександр, - 24 лютого ми відзначили мамин День народження, а 25 в Одесі вже лунали вибухи. Звісно, що я не знав, чи мої рослини будуть комусь потрібними, але я не міг їх покинути та припинити за ними доглядати. Я підтримував їх, вони - мене. А потім, десь з літа, почали повертись замовлення. І люди писали мені слова, які розчулювали до сліз: зо догляд за рослинами їх заспокоює, дає відчуття нормальності, відчуття сили та впевненості. Змінився характер замовлень, бо раніше люди обирали конкретні сорти, зараз просто часто просять - під конкретні гроші, щоб недороге, щоб вони взяли навушники з улюбленою музикою, лопату та пішли в сад, посадили деревце чи квітку, полили їх, дивилися, як вона росте та приживається, вкорінюється - це теж вид медитації та релаксу. Ми маємо вистояти та зберегти психічне здоров'я. Рослини нам у цьому допоможуть.

Це підтверджують замовниці Олександра:

- Посадковий матеріал з рук Олександра - завжди чудово приживається, каже Оксана Долгова, яка ділиться піоніями, що вирощені були в саду усатівця.

- За невеликий проміжок часу, який ми не бачилися, він уже встиг зібрати пристойну колекцію різних сортів півонії! І це все було зроблено за останні тяжкі роки в нашій країні. Тільки уявіть, що буде зроблено після нашої перемоги! - Ольга Оша.

Біляївка.City щиро зичить своєму героя успіхів у справі, а зі своїми читачами ділиться сторінкою Одександра Блищика у Фейсбуці.

Фото з саду Олександра Блищика

До речі, раніше Біляївка.City розповідали про селікціонера-любителя з Біляївки, на яблунях якого ростуть груші, а виноградник нараховує десятки сортів.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися