Знову трагічна звістка, вже третя з початку року. Біляївка втратила ще одного свого сина, захисника України. На фронті під Бахмутом загинув 43-річний Дмитро Сінькевич. Наразі інформації щодо дати поховання немає, її повідомлять невдовзі.
Дмитро був корінним біляївцем, виріс у мікрорайоні селища станції Дністер. Навчався у Біляївській третій школі.
Мобілізувався влітку. Останній період стримував ворога на передовій на Бахмутському напрямку.
Життєрадісий, добрий, щедрий, дуже гостинний господар, інколи наївний, а інколи дуже впертий. Так про Дмитра згадують його друзі. За їх словами, він був людиною, яка бачила в інших тонкі грані, приховані риси, які не кожен міг помічати.
Він дуже добре розбирався у механіці, МАЗах, КАМАЗах, любив свою роботу, був людяним і простим.
- Дімон був розбишакою, у хорошому розумінні цього слова. З ним завжди було цікаво і весело. Він ніколи не відмовлявся від роботи, коли просили допомогти друзі. Треба цеглу перенести - перенесе, треба дерево обпиляти - теж допоможе, - згадує близький товариш загиблого Микола. - Він вірив у дива. І вважав, що треба вчитися на своїх помилках.
Якось я спитав його: ким ти себе бачиш через 10 років? І він одразу, наче давно знав відповідь на це питання, сказав: щасливою людиною. І в цьому весь Дімон. Він не прагнув бути кимось особливим, великим, а просто людиною.
Царство Небесне воїну, вічна пам'ять. Висловлюємо співчуття рідним та близьким загиблого.
