У грудні 2022 року набрав чинності наказ Міністерства агрополітики України "Про затвердження Правил любительського і спортивного рибальства". Зміни стосуються як умов вилову риби, так і дозволених розмірів та ваги улову. Державне агенство меліорації та рибного господарства називає нові правила такими, що враховують найкращі напрацювання країн ЄС, рекомендації профільних наукових установ України, пропозиції громадськості. Розповідаємо про зміни.
Збільшено добову норму вилову риби. Це 3 кг+ одна особина риби будь-якої ваги, розмір якої перевищує мінімально дозволені для вилову розміри.
Зняте обмеження на вилов деяких малоцінних видів та інвазивних видів водних біоресурсів (карликовий (американський) сом, ротань-головешка, сонячний окунь, рапана, верховодка, ротань-головешка. Ці види риб можна виловлювати більше, ніж 3 кг.
Збільшено з 5 до 7 дозвільну кількість гачків. Тобто раніше можна було ловити на 5 щуковок, зараз - 7.
Ловити з берега за межами нерестовищ у період весняно-літньої нерестової заборони відтепер можна на 2 гачки. Раніше можна було тільки на 1. На живця дозволили використовувати всі види водних біоресурсів, окрім червонокнижних.
Розміри риб визначаються шляхом виміру довжини від вершини рила (при закритому роті) до початку середніх променів хвостового плавця. Розміри раків визначаються шляхом виміру довжині по спині від лінії, що поєднує середину очей до краю середноьохвостової пластини.
Мінімально дозволені розміри риби для вилову
- білизна – 30 см;
- білий амур – 60 см у дніпровських водосховищах, 40 см – в інших внутрішніх водних об’єктах;
- головень – 24 см;
- лин – 20 см;
- лящ – 35 см у дніпровських водосховищах, 30 см – в інших внутрішніх водних об’єктах;
- плітка – 18 см у дніпровських водосховищах, в інших внутрішніх водних об’єктах – без розмірних обмежень;
- рибець звичайний – 20 см;
- річкові раки – 11 см у дніпровських водосховищах, 10 см – в інших внутрішніх водних об’єктах;
- сазан (короп) – 35 см у дніпровських водосховищах, 30 см – в інших внутрішніх водних об’єктах;
- сиг – 25 см;
- синець – 22 см;
- сом європейський – 80 см;
- судак звичайний – 42 см;
- тараня – 18 см;
- товстолоб (білий і строкатий) – 60 см у дніпровських водосховищах, 40 см – в інших внутрішніх водних об’єктах;
- форель струмкова – 20 см;
- чехоня – 24 см;
- щука – 50 см.
Як змінили мінімально дозволені норми вилову риби
Як виміряти рибину
Найпростіший спосіб виміряти довжину риби — це вимірювальна стрічка.
- Виміряючи живу рибу, не забудьте міцно тримати її рукою, щоб вона не стрибнула у воду.
- Рибину кладуть на правий бік, а виміри знімають з лівого боку;
- стандартна довжина тіла, або довжина іхтіологічна — відстань від вершини рила до кінця лускового покриву, або до основи середніх променів хвостового плавця, якщо тіло риби голе. Вершина рила збігається з передньою точкою тіла при замкненому роті. Початок хвостового плавника — це точка, коли закінчується м’ясисте тіло риби і починається хвостовий плавник.
Саме це вимірювання застосовується при визначенні правопорушень. Відтепер рибалки під час риболовлі повинні мати засоби для вимірювання маси та довжини водних біоресурсів - в обов’язковому порядку із собою потрібно буде брати ваги та лінійку;
Штрафи
Варто пам’ятати, що за кожну незаконно видобуту рибу порушника очікує чималий штраф. кошти стягуватимуться за кожну особину, що здобута з порушеннями правил рибальства:
- щука - 3 468 грн
- плітка, краснопірка, пласкирка - 1 564 грн
- окунь - 3 162 грн
- лящ - 1 649 грн
- судак - 3 587 грн
- сом - 5 117 грн
- карась сріблястий - 1 581 грн
- сазан - 3 706 грн
У нових Правилах рибальства
- визначено заходи щодо дбайливого поводження з виловленими водними біоресурсами (зокрема, дбайливе підхоплення і звільнення водних біоресурсів від гачка);
- якщо на гачок потрапила червонокнижна риба, яка заборонена для вилову, слід обережно зняти рибину з гачка та одразу ж відпустити її у водойму
- заборонено вилов із моторних суден з включеною силовою установкою з використанням більше ніж одного знаряддя вилову на одного рибалку;
- встановлено нерестову заборону на вилов форелі струмкової у межах Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей з 1 вересня до 31 грудня;
- встановлено нерестову заборону на вилов щуки з 15 лютого по 31 березня.
Крім того, у нових Правилах рибальства врегулювали спортивне рибальство та підводне полювання, а саме:
- офіційні спортивні заходи із рибальства та/або підводного полювання узгоджуються їхніми організаторами з місцевими державними адміністраціями;
- при проведенні офіційних спортивних заходів, за наявності у їх учасників посвідчення встановленого зразка, добова норма улову та мінімальні дозволені для вилову розміри водних біоресурсів не встановлюються, якщо це передбачено правилами спортивних змагань;
- дозволено проведення спортивних заходів у періоди нерестових заборон з берега за межами нерестовищ;
- спортсменам дозволено зберігання, утримання водних біоресурсів у живому та неушкодженому вигляді в улові з метою їх зважування та подальшого повернення у природне середовище існування;
- додано необхідність маркування ділянки проведення підводного полювання за допомогою сигнального буя чи плотика з розпізнавальним знаком на них;
- виключено необхідність наявності посвідчення підводного мисливця.
Серед основних відмінностей нових Правил рибальства також можна відмітити:
- змінено механізм визначення прилову молоді (прилов молоді дозволяється до 10 % маси в межах добової норми улову);
- встановлено заборону на вилов водних біоресурсів у темний час доби у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) в межах судового ходу;
- встановлено заборону на вилов у межах охоронних зон електричних мереж (зокрема, уздовж повітряних ЛЕП від 2 до 40 м у залежності від їх напруги).
Детальніше з новими Правилами любительського і спортивного рибальства можна ознайомитися за посиланням.
