“Жунь” - творче об’єднання в самому центрі Одеси. Тут збираються люди, аби помилуватися чи більше дізнатися про автентичні гончарні вироби, картини, книги, музику та, головне, посмакувати чаєм. Останнє тут прирівнюється до витвору мистецтва, а сам процес заварювання – до особливої медитації. Біляївка.City вирішили відвідати культурний простір та поділитися власними враженнями від побаченого.
Заклад відкрився 1-го грудня, однак його історія почалася 10 років тому від магазину “Чайний П’яниця”. Тоді це була перша крамниця в Одесі, де продавали справжній китайський чай. Спочатку людей трохи лякала ціна, не всі відчували різницю між китайським чаєм вищого сорту та його місцевим аналогом. Проте поступово навколо крамниці сформувалося ціле ком’юніті любителів натурального чаю та поціновувачів китайських традицій. Тож Дмитро, власник магазину “Чайний П’яниця”, вирішив відкрити окремий заклад, де могли б збиратися люди та разом пити чай. Ані війна, ані затяжні блекаути не стали на заваді здійсненню мрії. “Коли як не зараз”, - сказав собі Дмитро. Так і утворився “Жунь”.
Що спільного між “піцою” та “качиним лайном”?
“Жунь” - це місце, де можна спробувати найрізноманітніші китайські чаї: від пуерів шен і шу до улунів, білих та червоних чаїв. Усі вони відносяться до напоїв вищого класу. Їх експортують напряму з виробництва у Китаї. Якщо поглянути на полиці закладу – там немає звичних нам чайних коробок або пакетів. Увесь чай представлений у вигляді млинців. Саме в такій формі найзручніше його транспортувати. А от обгортки для чаю створюють власноруч члени команди “Жунь”. Серед них є художники, відповідальні за дизайн. Кожна обкладинка – це не просто гарний малюнок, а відображення якоїсь конкретної ідеї: чи то історія створення, чи ілюстрація назви в перекладі з китайської, чи просто вдалий жарт.
- На обгортці одного з найбільш популярних червоних чаїв ми вирішили намалювати піцу, бо всі обожнюємо пити цей чай так само, як і їсти піцу, - ділиться працівник закладу Павло, - а ще у нас є чай із зображенням качки, бо в перекладі з китайської його назва дослівно перекладається як “качине лайно”. Не знаємо, чому китайці його так назвали, але на смак він дуже крутий.
“Жунь”: що приховує китайська назва
Смак напою залежить не лише від самого чаю, а й від того, як його заварюють. За китайською традицією на столі обов’язково має бути 5 елементів, що відображають 5 китайських стихій: Вода (окріп), Дерево (чайний лист), Земля (посуд з глини), Вогонь (на ньому гріємо воду) і Метал (в ньому її кип’ятимо). Окрім цього часто поруч кладуть китайський символ Ча Шень (дослівно в перекладі – Чайний Святий). Він вважається повноцінним членом чайної церемонії.
Посуду в закладі “Жунь” приділяють особливу увагу. Тут можна знайти оригінальні китайські чайники та гайвані (китайські чаші для заварювання чаю з кришкою та блюдцем), вартістю від 100 до 1000 доларів.
Що стосується способу приготування – китайський чай не потрібно довго залишати у воді. Залили – потримали декілька секунд – і одразу злили. Цього достатньо, аби чай заварився. Цікавий факт: у закладі не пропонують нічого “до чаю”. За класичною китайською традицією, чайна церемонія не передбачає жодних солодощів та навіть цукру. Вважається, що це заважає відчути справжній чайний смак.
Головне, запевняють у закладі, це наша увага, енергія та думки, з якими ми робимо чай. Адже кожен напій, мов дзеркало, їх відображає, а посуд – запам’ятовує. До речі, саме в цьому і полягає сенс назви закладу. “Жунь” - китайське поняття, що описує зміни, які відбуваються з предметами, наповненими людською увагою. Наприклад, стерта сходинка, якою пройшли тисячі людей, або чайник, у якому довгий час щодня заварювали чай – це все предмети з особливою історією, атмосферою та енергією. Зміни, які відбулись із ними протягом певного періоду – це і є “жунь”.
Китайські традиції VS Українська культура
Чай – не єдина особливість закладу “Жунь”. Передусім це творче об’єднання, метою якого є привернення уваги людей до поєднання української та китайської культури. Незважаючи на відданість китайським традиціям, стіни закладу прикрашають роботи саме українських митців. Серед них величезна кількість гончарних виробів різних часів. Найстарішим з них вже близько 75 років. Окреме місце у закладі займає стенд з книгами. Там можна знайти твори як українських так і іноземних авторів: від Стуса до Толкіна. А головна родзинка – музичні інструменти – не лише для запрошених артистів, а й для всіх гостей закладу, що вміють на них грати або лише вчаться.
Створення такого простору під час війни – черговий символ незламності українського народу. Бо на відміну від нашого сусіда ми звикли будувати, а не трощити і знищувати. Ми будемо розвивати нашу культуру, пізнавати світ - хай там що. І ніколи не дамо зламати нас ворогу.
