9 листопада в Україні відзначають День української писемності та мови. За традицією у цей день організували загальнонаціональний радіодиктант. Цього року авторкою тексту виступила українська письменниця та режисерка Ірина Цілик, а зачитала його народна артистка та Герой України Ада Роговцева. Диктант транслювався наживо на радіо, телеканалах та інтернет-платформах. Він отримав назву - "Твій дім".
В умовах війни написання радіодиктанту набуло особливого значення. Адже мова - це ДНК нації, і сьогодні ми воюємо за право своєї країни та народу на існування. Тож, це стало не просто можливістю перевірити свої знання мови, а національною акцією єднання українців.
Долучитися до написання могли всі бажаючі. Онлайн-диктант писали люди в різних куточках України, в бомбосховищах, бібліотеках, аудиторіях, на фронті та за кордоном.
Як передає Суспільне, в Одесі всеукраїнський радіодиктант написали в катакомбах. Для цього учасники спустилися на глибину близька 20 метрів. Таку локацію обрали невипадково. Під час Другої світової війни в них переховувалися одеські партизани: найдовший період, що зафіксовано — 13 місяців під землею.
Радіодиктант у катакомбах, Одеса, 9 листопадаФото: Суспільне Одеса
Зачитали радіодиктант об 11:00 в ефірі телеканалу Суспільне. Текст "Мій дім" розповідає про рідне житло, як воно, попри нещадні обстріли, перетворюється на справжню фортецю для його мешканців. Після фінальної зачитки диктанту ведучий студії - Роман Коляда не зміг стримати сліз. Справа в тому, що російські окупанти стерли будинок чоловіка з лиця землі. Саме тому ведучий не зміг стримати емоцій під час прослуховування тексту.
Перевірити свою роботу на помилки самостійно можна буде 11 листопада. У цей день текст диктанту опублікують на сайтах Українського радіо та Суспільного мовлення.
Також є можливість надіслати диктант на перевірку фахівцям паперовим листом на адресу: м. Київ, вул. Хрещатик, 26, 01001. Важливо, щоб гриф дати надсилання був не пізніше ніж 10 листопада. Або сфотографувати/відсканувати написаний текст та надіслати його до 11:00 10 листопада на адресу [email protected].
У 2021 році текст радіодиктанту "Слідом за пам’яттю" написав і прочитав письменник Юрій Андрухович. Всього на перевірку до "Українського радіо" надійшло 14 573 листа. Сільська вчителька з Волині Галина Шура стала єдиною, хто написав радіодиктант у 2021 році без помилок.
Відгуки про радіодиктант-2022 у соцмережах
Наталка Діденко, синопткиня, телеведуча
"Писала і весь час капали сльози, так якось от просто лилися. Я навіть писала диктант, витягнула руку, максимально відсунувшись, бо папір ставав прозорим цятками. Дуже сильний текст Iryna Tsilyk, попри ніби простоту, аж до горлових спазмів, не текст, а маніфест, голос пані Ади Роговцевої - це вже не просто людський голос, а один із символів саме нашої шляхетності й національної сили..."
Фото: Наталка Діденко/Facebook
Володимир Носков, журналіст "Українського радіо"
"Мабуть це найкращий текст за багато років радіодиктанту. Це про кожного з нас. Ірина Цілик прямо влучила в серце. І я такий щасливий, що цього року чтицею радіодиктанту була народна артистка України Ада Роговцева. Як на мене, вона так прониклась змістом тексту, бажанням, щоб всі встигли написати – це неймовірно! Браво, Аді Миколаївні! І безперечно велика подяка всій радіо-телевізійній команді за втілення проекту. Це настільки важливо, настільки мотивуюче під час війни! Боротьба за українську мову і культуру на фронтах триває!"
Валентина Клименко, редакторка, журналістка
"Сьогодні вперше писала диктант національної єдності, символічний унісон цілого народу в День української писемності і мови – щемливий і якийсь урочисто важливий. Наш спротив, наш опір, наш завтрашній день. Писати ручкою на папері – теж сентиментально, хоч я за звичкою часто пишу в блокноті список справ на день, диктант повернув у шкільні роки – хвилююче. Ще й паперового листа надішлю на перевірку, щоб зовсім вже олдскульно.
Дякую Ірині Цілик за цей текст, він як хліб – простий і про головне. Українська мова теж як хліб. І без неї боляче..."
Ірина Цілик, письменниця, авторка тексту радіодиктанту
"Ну, зі мною все ясно, я тонкосльоза: дивилася, як люди в різних куточках України, в катакомбах, аудиторіях, бібліотеках, а також далеких світах інших країн пишуть радіодиктант, і плакала весь час. А тепер отримую безкінечну хвилю відгуків, що ви теж в тих різних куточках рюмсали. Що ж, умилися ми слізьми, та й обіймімося нині.
Син надіслав мені сердиті смайлики і сказав, що текст занадто складний: він кинув писати після другого речення та просто слухав. Чоловік скинув відео, як він сидить в машині десь там у лісах і пише.
Люди діляться враженнями, що текст дуже непростий (не сердьтеся, раптом що! У мене є відчуття, що інтонаційно не всі розділові знаки могли правильно зчитатися...) або доволі простий. Здивувалася, що багато хто вперше почув слово "креденс". Перепрошую, я це слово так давно використовую і люблю, що й не подумала б. (Чекайте, то ви й фільми Васяновича не дивилися?! Один з його фільмів називається "Креденс").
Одне слово, так багато сильних емоцій. І ваші теплі, щемкі слова, які сипляться мені в приват і на сторінку, - це щось дуже й дуже особливе. Дякую вам, дорогі люди".
