Нещодавно синод Православної Церкви України дозволив святкувати Різдво 25 грудня за умови, якщо парафіяни храму та настоятель висловлять відповідне бажання. Ми провели опитування, як до цієї ідеї ставляться наші читачі. Підготували список, як зміняться всі дати свят, якщо у подальшому церква перейде на григоріанський календар. Також запитали думку священника Храма Покрови Пресвятої Богородиці міста Біляївка ПЦУ, чи планують тут перехід на нову дату святкування.
47% наших читачів, які взяли участь в опитуванні, позитивно ставляться до ідеї переходу святкування Різдва на 25 грудня. Однак участь в голосуванні прийняло не так багато людей, щоб стверджувати, що в ньому немає похибки.
Настоятель храму Покрови Пресвятої Богородиці в Біляївці отець Богдан (Біда) каже, що поки що з усіма прихожанами не обговорював цю тему, але з відгуків вважає, що цей перехід поки що варто відтермінувати.
- У багатьох людей є поки що, на жаль, дуже містичне мислення. Вони прив'язані до дат, хоча сенс Різдва не в цьому - а в народженні Господа Бога нашого, в усвідомленні цінностей, які він приніс на землю, - каже отець Богдан, - люди важко прощаються зі звичками. Тому наразі ми, скоріш за все, утримаємося від переходу на святкування 25 грудня. Ще одна причина - це те, що в Україні немає поки що єдиної церкви. Це важко буде, якщо частина народу відзначатиме Різдво 25 грудня, а частина - 7 січня. Однак, думаю, що з часом ми прийдемо до того, що будемо разом з усім християнським світом відзначати це велике та важливе свято.
Як зміняться всі дати православних свят, якщо церква перейде на григоріанський календар
Коли ми говоримо про святкування Різдва, нам необхідно усвідомити, що йдеться про питання всього календаря, а не лише дати Різдва. Бо треба розуміти, що йдеться не тільки про дату святкування Різдва, але й інших свят – Благовіщення, Преображення, Миколая. Йде мова про всі нерухомі християнські свята. Багато хто каже, що так, ми хочемо святкувати Різдво 25 грудня.
Щедрий вечір (Маланки) буде 31 грудня замість 13 січня.
Василя буде 1 січня замість 14 січня.
Водохреща буде 6 січня замість 19 січня.
Вербна неділя пройде так само, оскільки прив'язаний до Великодня.
Благовіщення буде 25 березня замість 7 квітня.
Великдень - святкується першої неділі після весняного повного місяця. Історично християнський Великдень, чи то Пасха, святкувався у неділю після єврейського Песаху – свята на честь виходу євреїв з єгипетського полону. Чому у неділю? Бо, відповідно до Євангелія, Ісус воскрес наступного дня після шабату, тобто суботи.
Юрія буде 23 квітня замість 6 травня.
Зелені свята не змінюються.
Різдво Іоанна Хрестителя буде 23 червня замість 7 липня.
Петра та Павла буде 29 червня замість 12 липня
Іллі буде 20 липня замість 2 серпня.
Маковея буде 1 серпня замість 14 серпня.
Преображення буде 6 серпня замість 19 серпня.
Перша Пречиста буде 15 серпня замість 28 серпня.
Друга Пречиста буде 8 вересня замість 21 вересня.
Покрова буде 1 жовтня замість 15 жовтня.
Андрія буде 30 листопада замість 13 грудня.
Миколая буде 6 грудня замість 19 грудня.
Коли народився Ісус Христос?
Чому саме 25 грудня? Адже точна дата народження Ісуса Христа достеменно невідома. Ані в Біблії, ані в жодному документі її не знайти. Досліджуючи Біблію, враховуючи другорядні вказівки, можна лише приблизно вирахувати, коли це могло статися. Загалом у Біблії немає вказівок навіть на те, що Ісус народився взимку.
Є думка, що 25 грудня обрали тому що у цей день в Римській імперії традиційно відзначали одне із найважливіших свят ‒ «Непереможного Сонця». Саме тоді темрява вже відступала – світловий день ставав довшим. Щоб зменшити вплив язичницького свята, цього дня почали відзначати день народження «Правдивого сонця» – Ісуса Христа, кажуть деякі історики.
Дотепер ніхто не знає точно, коли народився Ісус, однак існує кілька найпоширеніших версій.
Версія №1: між 6 роком до н.е. і 4 р. до н.е.
Ця думка частково базується на біблійній історії про царя Ірода Великого.
Намагаючись знищити Ісуса, він наказав вбити всіх немовлят чоловічої статі у віці до 2 років, які жили в околицях Вифлеєму.
Це сталося незадовго до власної смерті Ірода, про дату якої досі сперечаються.
Однак більшість учених, зокрема Пітер Річардсон та Емі Марі Фішер у своїй книзі "Ірод: цар юдеїв і друг римлян: друге видання", дотримуються дати, використаної римськими істориками, які вважали, що Ірод помер у 4 році до н.е.
Водночас історики розходяться в думці щодо фактичного року смерті Ірода, і багато хто стверджує, що масове дітовбивство – це не що інше, як легенда.
У своїй книзі "Зилот: життя та часи Ісуса з Назарету" бібліст Реза Аслан писав, що різанина Ірода була "подією, для якої не існує жодного підтвердження в жодній хроніці або історії того часу, чи то в єврейській, чи християнській, чи римській".
Версія №2: 5 рік до н.е
Інші вчені намагалися співвіднести "Вифлеємську зірку", яка нібито сповіщала про народження Ісуса, з реальними астрономічними подіями, щоб точно визначити рік його народження.
Наприклад, у статті 1991 року астроном Колін Хамфріс припустив, що легендарна зірка насправді була повільною кометою, яку китайські спостерігачі зафіксували у 5 році до нашої ери.
Утім, згодом теорію Хамфріса спростували.
Місяць народження Ісуса також був предметом обговорень.
Версія №3: червень 2 року до н.е
За версією Дейва Ренеке, "Вифлеємська зірка" могла бути результатом зіткнення Венери і Юпітера, які разом і утворили яскраве світло на небі.
Використовуючи комп’ютерні моделі, Ренеке визначив, що ця рідкісна подія сталася 17 червня 2 року до н. е.
Версія №4: жовтень 7 року до н.е
Інші дослідники, зокрема Йоганн Кеплер, стверджують, що "Вифлеємською зіркою" могла бути наднова зоря, яка спалахнула поруч з Юпітером і Сатурном у жовтні 7 року до н.е.
Версія №5: весна
Існували також припущення, що Ісус Христос був весняною дитиною.
Ігнаціо Гьотц зауважує, що пророк міг народитися пізньою весною, адже вагітності зазвичай починалися восени після збору врожаю, коли вистачало грошей на весілля.
На це також вказує біблійна розповідь про те, що пастухи стерегли свої отари на полях у ніч народження Ісуса.
Вони, імовірно, робили б це навесні, а не взимку.
Крім цього у Євангелії від Луки сказано, що Йосип з вагітною Марією вирушили з Назарету до Вифлеєму, бо римський цар Август наказав зробити перепис населення.
А в ті часи вагітній жінці було б особливо важко пройти зимою близько 70 миль.
Чому у православних та католиків різна дата Різдва?
Насправді вона не різна - обидві конфесії визначають Різдво 25 грудня, хоча ця дата символічна, немає ніякої прив'язки до реальної дати народження Ісуса Христа. Водночас, ми просто відзначаємо цю дату за різними календарями. На Заході за григоріанським календарем, а, наприклад, в Росії, Грузії, Сербії та Україні велика кількість віруючих відзначає його за юліанським календарем.
У результаті маємо «цікаву» ситуацію. Коли, відповідно до юліанського календаря, православні й греко-католики мали б дотримуватися посту, то за григоріанським календарем настає Новий рік. Його гучно відзначають, панує всезагальна веселість. Про піст якось забувається. Потім люди різко згадують, що вони християни. Починають готуватися до Різдва, аби потім відсвяткувати його 7 січня.
Юліанський календар запровадив Юлій Цезар, але календар виявився не зовсім точним. Земля робить оберт навколо Сонця на близько 12 хвилин повільніше, ніж думали давні римляни. Календар почав зміщуватися. Різдво почало помалу наближатися до весни, а Пасха до літа! За півтори тисячі років юліанський календар відстав аж на цілих 10 днів.
Реформу цього календаря затіяв папа Римський Григорій XIII. Папа Римський наказав деякі роки, які раніше були високосними, «вважати» невисокосними. Цим суттєво зменшив розходження ‒ до 26 секунд на рік. Щоб компенсувати відставання, він наказав навіть пропустити 10 днів. І у 1582 році одразу за 4 жовтня настало 15-е! Реформований календар назвали, звичайно, – григоріанським!
Але не всі країни перейшли на новий календар. Зокрема, українські землі, які пізніше були в Російській імперії, жили за старим юліанським. Мотиви політичні: «Католик православному не брат», – вважали в імперії.
Та під час революції Українська Народна Республіка (УНР) перейшла на новий григоріанський календар. Більшовики теж запровадили його. Але не церква, яка трималася традиції та не хотіла підтримувати вже комуністів.
Склалася ситуація, що звичайні люди почали жити за новим стилем (григоріанським календарем), а церква продовжувала за старим (юліанським).
Неточність церковного – юліанського календаря – за роки поглибилася. Зараз вона становить аж 13 днів.
Тож, коли католики та й велика кількість православних святкують Різдво 25 грудня за григоріанським календарем, то за юліанським це тільки – 12 грудня. Чималій частині українських православних та греко-католиків треба чекати ще 13 днів на народження Христа. Тож, коли на юліанському (церковному) календарі нарешті настає 25 грудня, то на григоріанському, за яким живе більшість світу, вже 7 січня.
Зараз юліанським календарем продовжують користуватися Російська, Грузинська, Сербська, Єрусалимська православні церкви, а також Православна церква України (ПЦУ) та Українська греко-католицька церква (УГКЦ).
Дві останні заявили, що готові переглянути свої позиції, якщо до цього дозріє народ.
