👏 На цей бабах ми давно чекали! Будівництво Кримського мосту роками нав'язували росіяни: історія

8 жовтня 2022 року радістю, мемами та жартами вибухнули всі соціальні мережі українців - яскравий "хлопок" стався на мосту через Керченську протоку. ЗСУ зробили подарунок до 70-річчя російського диктатора Володимира Путіна.

Перший міст з Криму до Росії для забезпечення армії Вермахту

Ідея з'єднати сухопутним коридором Кримський півострів та Росію існувала давно. Перша спроба, як свідчить легенда, була ще у давні часи - тоді міст змило на весні під час льодоходу. Перші, кому вдалося спорудити щось схоже на міст - німецькі окупаційні війська у 1942-43 роках. Через Керченську протоку вони звели канатну дорогу з пропускною спроможністю до 1000 тонн вантажів на добу.

Особистий архітектор Гітлера Альберт Шпеер відзначав, що переправа має стратегічне значення для забезпечення армії Вермахту. Вони запланували збудувати постійний міст, щоб переправляти ним техніку. Це рішення підтримав Гітлер, але зупинив програш російської армії у ІІ-ій світовій війні.

Кримський міст 1944 року

Коли в Крим зайшли радянські війська, то поруч з депортацією корінного населення кримських татар у 1944 році, вони одразу відновили канатну переправу та розпочали будувати міст. Вже у листопаді 1944 року Керченським залізничним мостом пішли перші вантажі.

Міст завдовжки 4,5 км зводили 10 тисяч будівельників-залізничників

У конструкції моста використовували палі довжиною до 30 м, довжина моста склала чотири з половиною кілометри, ширина — близько трьох метрів, він мав 111 однотипних прольотів по 27,3 м, два розвідних прольоти по 27 м і два розвідних прольоти по 55 м для забезпечення проходу великотоннажних суден.

На початок 1945 року міст все ще не був повністю добудований, але наприкінці 1945 року з Азовського моря пішов лід, який зруйнував 46 опор, знищив 53 прогонових будов. Увесь міст був непридатний для використання. Сама природа сказала, що стоп. Крим - не може бути приєднаний до Росії. Радянські інженери підтвердили, що відновити міст неможливо.

На роки від цієї ідеї відмовилися. Час від часу вона виринала, однак за браком коштів та фахівців ніколи не йшла далі розмов та планів.

Боїтеся, що мостом підуть російські танки?

Російський Уряд повернувся до неї у 2004 році після Помаранчевої революції, коли Росія усвідомила, що їй не вдається нав'язувати українцям свій порядок денний: призначеного нею проросійського президента та сфальсифіковані вибори.

Будівництва моста стало одним з наріжним каменів перемовин у стосунках між країнами, розповів нам Анатолій Ткачук, який у різні часи був учасником цих перемовин від української сторони.

Для довідки: З 2005 по 2008 радник Президента України Віктора Ющенка, з 2008 року заступник Міністра регіонального розвитку та будівництва, відповідав за підготовку реформ державної регіональної політики та місцевого самоврядування і територіальної організації влади ("децентралізаційна реформа").

- Росіяни використовували всі шпаринки, щоб добитися будівництва моста. У 2004 році, вже після Помаранчевої революції, вийшли з пропозицією такого будівництва - нібито виключно для того, щоб спільно розвивати економіку України. У 2006 році вони звернулися до Президента України, щоб він "освятив" це питання своїм добром. Віктор Ющенко дав мені доручення вивчити питання, чи це дійсно буде корисно для України. Адже про загрози ми все розуміли. Я долучив до вивчення економістів, геологів, істориків, екологів. Український інститут економіки та прогнозування почав робити розрахунки - на будівництво треба було 3 мільярди гривень (спочатку росіяни хотіли, щоб ми фінансували за власний кошт), а що отримає Україна? Фахівці порахували, що окрім політики, в якій зацікавлена Росія, там немає жодного економічного зерна. Для того, щоб це будівництво окупилося, треба, аби багато років через цей міст пішов весь потік товарів на Росію - з усієї України. Але хіба це розумно було б, гнати всі машини з Харківської, Чернігівської, Сумської областей через Крим, щоб виправдати будівництво мосту?

Анатолій Ткачук каже, що тоді вони почули думки геологів, екологів, які в один голос казали - це дуже шкідливий проєкт для акваторії Чорного моря. Історики нагадала, що це буде не перша спроба обманути природу, будуть фатальні наслідки.

- Виявилося, що в цій вузькій протоці на рівні 9-12 метрів є своєрідна суспензія, суміш з глини та піску, яка не дозволить закріпити опори. Тобто, якийсь час вони простоять, але весь час зберігатиметься небезпека руйнування, отже, для укріплення мосту треба заглиблюватися в тіло морського дна, що суттєво здорожчить будівництво. Окрім того, є загроза льодоходу, який стається раз на 10-12 років, але зупинити цю силу природи неможливо, або ж треба будувати суперсучасні льодорізі - це весь час небезпека та знову здорожчення будівництва. Окрім того, нам пропонували для збільшення економіки будувати там же нафтопровід. Тут за голову бралися екологи - у випадку руйнування, пошкодження, вся акваторія може бути отруєною, а стан Чорного моря вже викликає багато питань.

У доповідних, які отримав Ткачук, була згадка про кілька історичних випадків. У 1870 році за часів Російської імперії була спроба збудувати міст. Росіяни звернулися до Британської кампанії, запропонувавши їй стати виконавцем - збудувати залізничний маршрут з Англії в Індію через Крим та Керченську протоку. Однак після підрахунків та оцінок, скурпульозні британці сказали, що це невигідно, небезпечно та відмовилися.

Був також екологічний наслідок бажання росіян використовувати Крим, як базу для втілення своїх проєктів. За часів нафтової кризи 1973-75 років, радянська влада отримала замовлення на виготовлення танкерів для транспортування нафти. Замовлення виконував Керченський завод. Коли танкери збудували, спустили на воду, то з'ясувалося, що протока настільки вузька, що танкери там не пройдуть для виходу в Чорне море. Тоді було прийнято рішення про поглиблення басейну, що призвело до порушення сольового балансу в Азовському морі. Туди зайшло більше солоної води з Чорного моря, а це призвело до загибелі риби та втрати статусу одного з найбільш рибних морів планети.

- Вивчивши всі ці аргументи, я написав доповідну Ющенку, що цей проєкт має більше мінусів, ніж плюсів, - згадує Ткачук, - ми відмовилися від нього, але не росіяни. До цього вони хотіли, щоб ми будували міст за власні кошти, десь у 2008 році вони звернулися до Міністерства транспорту з пропозицією співфінансувати, а підряди віддавати українським компаніям. Там за цю ідею вхопилися. На одному із засідань навіть тодішня Прем'єр-міністр України, коли я виступав проти, наводив цифри, сказала: "Ви що, боїтеся, що Путін танки по ньому пошле? Як він захоче, так йому не треба буде міст". Однак я нагадав ситуацію з Грузією, якби країни не пов'язував автомобільний тунель через Кавказький хребет на Рокському перевалі, чи вдалося б їм за два дні захопити все, що планували? Жарти жартами, але коли ми мали їхати в Росію на черговий раунд перемовин, я добився, щоб це питання виключили з тих, що ми могли обговорювати. Коли приїхали, то саме Кримський міст був першим питанням, яке підняв Путін. Однак я розвів руками, у нас немає повноважень його обговорювати.

Коли Президентом України стає Віктор Янокович, Прем'єр-Міністром Микола Азаров 17 грудня 2013 в Москві підписують угоду між Урядом України та РФ про спільні дії з організації будівництва транспортного переходу через Керченську протоку. "Троянські коні" намагаються відкрити двері в Крим росіянам.

Окупанти здійснили мрію Гітлера

Після анексії Криму, яка була оголошена Російською Федерацією 18 березня 2014 року, про міст заговорили одразу.

Вже 11 серпня 2014 постановою уряду РФ № 790 затверджують так звану «Федеральну цільову програму «Соціально-економічний розвиток Республіки Крим та м. Севастополя до 2020 року». На будівництво мосту та допоміжної інфраструктури закладають майже 247 млрд. рублів (близько 6,8 млрд. USD за курсом 11.08.2014).
Окупанти зводять транспортний перехід – «Кримський міст» – довжиною 19 км. Він утримується на 596 опорах і 7000 палях. Для чотирьохполосної автомобільної частини мосту використовують близько 13 тис. км арматури. Довжина аркових ділянок мосту – 227 м, висота – 35 м. У зведенні мостопереходу задіюють понад 10 тис. будівельників.

Володимир Путін особисто бере участь у незаконному відкритті автомобільної та залізничної гілок «Кримського мосту». Дійство організовують у традиціях радянської доби. Запуск автомобільної частини мосту відбувається 15.05.2018.

У рамках програми російський президент за кермом «Камазу» очолює колону з автомобільної та будівельної техніки, яка нібито брала участь у будівництві об’єкта (загалом близько 35 машин).
23.12.2019 Володимир Путін вже відкриває залізничний рух по мосту через Керченську протоку. Він прямує у кабіні рейкового автобуса з тимчасово окупованої Керчі до російської станції «Тамань». Під час маршруту російський очільник спілкується з робітниками, які будували міст. Ці російські будівництва використовуються для підживлення культу особи кремлівського диктатора. Будівництво всіляко прославляють у російських піснях, фільмах, телепрограмах тощо.

Відкриття залізничного сполучення через Кримський міст

Загалом будівництво «Кримського мосту» значно посилило військові логістичні можливості РФ в Азово-Чорноморському регіоні.

Відзначимо, як передбачали екологи, незаконне будівництво «Кримського мосту» завдало значної шкоди довкіллю. Цей інфраструктурний об’єкт спричинив зміни в екосистемах Азовського і Чорного морів, завдав екологічної шкоди острову Тузла. Йдеться про зміну рівня вод і течій, а також хімічного складу води, про загибель багатьох живих організмів, у тому числі, дельфінів, які занесені до Червоної книги.

Ціль №1

У суботу вранці численні Telegram-канали, а також російські ЗМІ повідомили про виникнення пожежі на Кримському (Керченському) мосту через Керченську протоку. Як передає агенція «РИА Новости», загорілася цистерна з паливом, рух поїздів зупинено. Триває гасіння.

"Повідомляється, що судноплавні арки мосту не пошкоджені. Є непідтверджені офіційно повідомлення про пошкодження автомобільної частини мосту. Причини ситуації невідомі".

Керченський міст є ціллю номер один для українських військових, заявив раніше в інтерв’ю проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії Дмитро Марченко, генерал-майор ЗСУ, який із перших днів керував обороною Миколаєва і Миколаївської області.

Відповідаючи на запитання про те, чи Керченський міст буде однією з цілей після того, як українські військові отримають обіцяну зброю, Марченко сказав: «Так, це сто відсотків. Це не є секретом ні для їхніх військових, ні для наших військових. Ні для їхніх цивільних, ні для наших цивільних. Це буде ціль номер один для ураження. Це ми ніби основну кишку підтягування резервів просто повинні обрізати. Як тільки обріжеться ця кишка, у них розпочнеться паніка. І повірте: ті, хто бігав у Сімферополі та Криму з російськими прапорами, вони швидко дістануть українські та бігатимуть з українськими. Ну, тому що, на жаль, населення там таке».

У Службі безпеки на прохання Радіо Свобода прокоментувати можливу причетність України до вибухів на Кримському (Керченському) мосту 8 жовтня не підтвердили і не заперечили цього факту. «Ми це не коментуємо. Роль СБУ чи будь-якого державного органу України у «бавовні» будемо коментувати після нашої остаточної перемоги», – зазначив речник СБУ Артем Дехтяренко.

Починайте ядерну війну: реакція росіян на Кримський міст

Соцмережі вибухнули. Росіяни - плачуть та не розуміють, що відбувається. Адже їх верхівка неодноразово запевняла, що міст надійно охороняється.

Частина російських користувачів у мережі загрожує відповіддю Україні, закликаючи підірвати Верховну Раду, почати ядерну війну, бомбити Харків, Львів та інші міста:

• "Спалити Київ!";
• "Ракет у нас норм, чекаємо удари по залізничних коліях у Львові";
• "Будуть ракетні удари по Харкову, Одесі, Запоріжжю. Вовка мстивий";
• "Я в шоці буду, якщо не відповімо!";
• "Полагодять все. Головне відповісти";
• "Цікаво, а де та сама червона линія? Хіба це не вона?",
• "Підірвати Раду";
• "Починайте вже ядерну війну! Скільки ще терпіти та чекати?";
• "Плювати, що і хто виживе, нехай будують новий світ, наш вже пора закінчувати";

"Газ підривали, отримали Кримський міст. Відповіді не буде, горітиме Москва... Прокиньтеся вже, війна це. Пора їм дати відповідь, щоб боялися".

Українці відповіли сотнею мемів, які зібрали Ukrainer.

Проєкт "Кримський мост" має завершитися його повним демонтажем. Крим - це Україна! Кримський півострів - це Україна, впевнені українці. І він скоро повернеться додому.

Якщо і їхати з Криму, то спалювати всі мостиАвтор: Юлия Машута