Україна, імплементуючи законодавство ЄС, взяла на себе зобов'язання виконати дві директиви – 1999/31/EC та 2008/98/EC. Вони регульовують поводження зі сміттям у країнах Європи - вказують чітку послідовність дій щодо відходів, класифікують сміття, ставлять стратегічну мету скоротити його кількість, які вивозять на полігони. З 1 січня 2018 року Україна зобов’язалася сортувати все сміття за видами матеріалів, а також розділяти його на придатне для повторного використання, для захоронення та небезпечне.
Про це йдеться у статті 32 Закону України "Про відходи", до якої був доданий відповідний пункт ще у 2012 році. Міське комунальне підприємство "Наш дім" на разі отримало завдання за два місяці підготувати повну концепцію того, як в громаді будуть розподільно збирати сміття: локація розміщення контейнерів, новації в подворовому збиранні сміття, заохочення для жителів, які найбільш активно включаться в розподільний збір сміття. Незабаром ця концепція, розповіли Біляївка.City в міській раді, буде презентована громаді. А поки що спільно з інспекцією з благоустрою міста ми підготували коротке пояснення, чому так важливо всім разом змінити своє ставлення до сміття.
Як зараз утилізується сміття в переважній більшості населених пунктів України
В Україні більшість міст утилізує сміття, шляхом закопування (захоронення) його в землю. З кожним роком люди виробляють все більше і більше сміття, а значить ці площі мають збільшуватися. Сміттєзвалища в Україні вже займають 4% територій. Але без них - жодна країна не обійдеться, інакше міста потопатимуть в смітті. За оцінками екологів, кожен українець щороку викидає 200-300 кг сміття: побутові відходи, пластик, поліетилен, скло. Серед речей, які опиняються на звалищі - токсичні речовини. Це - ртуть в розбитих термометрах і солі важких металів в батарейках. Згідно з директивами Європейського союзу, сміттєспалювання та захоронення на звалищах мають найнижчий пріоритет серед усіх видів утилізації. Сміття потрібно розподіляти на види та більшу частину відправляти на переробку. У Швеції, приміром, на переробку йде більше 90% сміття.
Типове звалище в Україні
Чому український спосіб "утилізації" сміття - поганий?
Пластик, а саме він складає більшість відходів, страшний тим, що дуже повільно розкладається (до 1000 років) і залишає після себе отруйні хімічні сполуки, які потрапляють у ґрунтові води та відкриті водоймища. Це вода, яку ми вживаємо в їжу, використовуємо в побуті. І вона нас отруює, робить слабкими, немощними, скорочує тривалість життя та спричиняє до низки захворювань.
Щоб більше розумітися на проблемі, радимо подивитися це відео. Його авторка, Емма Брайс, простежує життєві цикли трьох різних пластикових пляшок, проливаючи світло на небезпеку, яку вони можуть принести довкіллю через людську недбалість. Українською мовою відео озвучив Антон Єщенко.
Ще одна біда зі звалищами - вони горять.
Влітку на звалищі за рахунок “звалищного газу” (продуктів гниття органічних відходів) виникають пожежі. Токсичні пари, канцерогени, діоксини (одні з найсильніших шкідливих речовин), сполуки свинцю, ртуті викидаються в повітря через ці пожежі й нищать наші організми. Безпліддя, злоякісні пухлини і онкологічні захворювання – це неповний список проблем, який спричиняють ці сполуки. Міська рада вже другий рік поспіль виділяє кошти для покрокового вирішення проблеми з пожежами, які виникали на нашому міському звалищі – будує гідранти, буде проводити водогін, встановила цистерну для оперативного тушіння пожежі, облаштовує свердловину, розробляє проект відведення біогазів, відмовилася приймати сміття майже з усіх населених пунктів Біляївського району та міста Теплодар, щоб зменшити навантаження на звалища. І хоча за минулий рік не було жодної пожежі – це вирішує проблему тимчасово.
Якщо загуглити словосполучення "пожежа на звалищі", то ми отримаємо 561000 відповідей: Львів, Київ, Одеса, Івано-Франківськ, Полтава, Запоріжжя, Харьків та сотні інших міст України потерпають від цього. Виділення біогазів в місцях скупчення, перегнивання сміття - це природний процес, який майже не можливо контролювати.
Чим вирізняється Біляївська громада?
- Біляївська громада єдина з усіх населених пунктів громади має паспортизоване звалище поряд з селом Доброжановим, яке осучаснює та робить його безпечним
- маємо підприємство КП "Наш дім", яке займається подворовим збором сміття (вартість - 3.20 грн. з особи, яка проживає у будинку) та вивозом контецнерів для сміття, які встановлені у місцях загального користування громади
- на сміттєзалищі вже багато років поспіль працює сміттєсортувальна лінія, яка відбирає сміття, що підходить для вторинної переробки
- в місті вже давно є контейнери для окремого збору паперу
- ми прибрали всі стихійні звалища з населених пунктів громади і регулярно навесні прибираємо звалища, що накопичуються за зиму
- ми проводимо постійну роботу з жителями, щоб підвищити їх свідомість у поводженні зі сміттям: працює інспекція з благоустрою, яка вивчає склад сміття зі стихійних звалищ та намагається знайти та покарати тих, хто їх створив
- ми готуємо в місті територію, де люди зручно для себе можуть здати відсортоване сміття, але про це згодом - в нашій концепції, яка буде презентована
Успішні приклади вирішення проблеми зі сміттям в Україні
Багато хто скаже - куди нам до Європи? Але в Україні вже є багато прикладів, як активні громадяни, локально, навіть без підтримки з боку влади вже почали розподільно здавати сміття. Один з найуспішніших прикладів - проект "Україна без сміття", що працює в місті Київ. Його засновниця - Євгенія Аратовська. Ось так це виглядає - маленьке приміщення, куди еко-активісти приносять відсортоване сміття. Всього сміття сортується на 26 видів.
- Вдома ми складаємо сміття в коробочку, - розповідає 4-річна Марійка, яка разом з мамою приходить на еко-станцію сортування сміття, а потім приносимо його сюди. Якщо так не робити, то його вивезуть на звалище та зариють в землю. Там воно буде довго-довго гинути та гнити, а землі для цього потрібно буде все більше і більше. Якщо ми його здамо на переробку, то зі сміття зроблять нові речі, пакуночки та торбинки. Воно принесе користь людям та не шкодитиме нашій планеті.
Про це знає не тільки Марічка з Києва. Цими днями у Біляївській школі №1 стартував соціальний проект “Еко-хатинка”. Його мета – створити еко-бокси для сортування різних видів сміття. Під час еко-ярмарку діти школи зібрали 4006 гривень. Кошти підуть на закупку матеріалів для еко-будиночків, які розмістять у класних кімнатах школи. Діти зможуть відокремлено кидати туди відходи паперу, пластику, використаних батарейок.
Як вже біляївській громаді стати більш еко-френдлі та підготуватися до змін?
Лайфхак №1
Різні соціологічні дослідження називають данців найщасливішим народом світу. Нещодавно вони розкрили секрет свого щастя “хюгге”. Якісні речі з історією приносять більше щастя, ніж нові.
Кожен раз, розмірковуючи про придбанням нових речей (одягу, техніки, прикрас тощо) – подумайте, куди ви подінете старі.
Лайфхак №2
Утримуйтеся від покупки дешевих речей (іграшок, предметів побуту, меблів тощо), бо вони дуже швидко псуються та стають сміттям, яке потрібно утилізувати. Ми не такі багаті, щоб купувати дешеві речі. Купіть краще одну якісну річ. Зекономлені кошти можна витратити на задоволення: подорожі, прогулянки та нові враження.
Лайфхак №3
Кожен раз, купуючи товар, дивіться, чи вказано в маркуванні, що він може бути перероблений вторинно. Вимагайте від товаровиробників через звернення та запити маркувати товар. Купуйте той, що придатний для вторинної переробки.
Лайфхак №4
Вже починайте сортувати сміття на органічні та неорганічні відходи. Органічні (залишки їжі, лушпиння) можна утилізувати в городі, або віддавши сусідам, які мають компостну яму. Окремо відбирайте папір. В громаді вже є окремі контейнери для паперу та картону. Готуйтеся окремо сортувати пластик.
Лайфхак №5
Слідкуйте за оновленнями сайту, ми тут презентуємо концепцію розподільного збору сміття. Це значно зменшить навантаження на міське звалище, а нас зробить більш щасливою та здоровою громадою.
