Вони могли б стати балеринами, музикантами, акторами, лікарями, науковцями…. Бути гордістю України. Могли б жити, радіти і займатися улюбленою справою. Але росія вбила їх – невинних дітей. Офіс Генерального прокурора називає цифру 385, саме стільки дітей офіційно загинуло в Україні на 21 липня від рук росіян. І це не просто жахливі цифри. За кожною з них - особистість, життя, надії, мрії і сподівання, які вже ніколи не справдяться.
У цій публікації ми створили меморіал вбитих росією дітей. Подивіться, які це були чудові, світлі діти. Запам’ятайте їх, щоб вбивцям не було ані виправдання, ані прощення.
В Україні від початку війни створили вже кілька громадських ініціатив, де збирають і фіксують дані про вбитих росією цивільних людей. Все це необхідно, як зазначають ініціатори, щоб увіковічнити пам'ять жертв, задокументувати кожен військовий злочини, і щоб цифри загиблих не перетворювались у статистику, бо за ними - реальні люди.
Наш меморіал присвячений дітям, яких забрала війна.
Меморіал загиблих від рук російських окупантів дітей
В'ячеслав Ялишев, 14 років. Загинув 2 травня в Одесі внаслідок ракетного обстрілу росіянами гуртожитку. Хлопчик саме біг сповістити літніх людей про тривогу, аби ті спустилися в укриття.
Вероніка Коваленко, 12 років. Загинула 5 березня під час обстрілу машини, коли з рідними виїжджали з села Ягідне. Дівчинка намагалася втекти від російських куль, їй відірвало голову. Вероніка померла на очах у своєї мами.
Аріна Бутир, 4 роки. Загинула 5 березня в селі Мішково-Погорілове Миколаївської області внаслідок російського обстрілу.
Вадим Івлєв, 9 років. Загинув 7 березня в місті Суми внаслідок авіаудару бомбами по житловому будинку.
Ліза Дмитрієва, 4 роки. Загинула внаслідок ракетного обстрілу 14 липня у Вінниці. В цей час дівчинка разом з мамою йшла вулицею на заняття.
Максим Жарій, 7 років. Разом з мамою він приїхав 14 липня з села Мала Мочулка у Вінницю в діагностичний центр. Загинув 14 липня, коли росіяни обстріляли ракетами будівлю медичного центру.
Кирило Пяхін, 8 років. Загинув 14 липня у Вінниці внаслідок ракетного обстрілу. Дитина приїхала з мамою до Вінниці з Херсону. На момент вибуху був у машині і разом з дядьком чекав бабусю, яка зайшла у відділення ПриватБанку. Після вибуху хлопчик потрапив у вогняну пастку. Кирила шукали понад добу, ідентифікувати його тіло змогли тільки за зразком ДНК.
Максим Жарій, Вероніка Коваленко, В'ячеслав Ялишев, Ліза Дмитрієва, Кирило Пяхін
Маргарита Гапоненко, 8 років. Загинула 21 червня від артобстрілу. Дівчина померла на місці, у селі Безруки на Харківщині, біля свого будинку надворі, де просто сиділа. Дівчинка навчалась у другому класі ліцею, любила співати і танцювати. Вчителі називали її Зірочка.
Єва Смульська, 8 років. Загинула 28 червня, коли мирно спала. Вночі їхній дім зруйнувала російська ракета. Єва загинула на місці. Дівчинка мріяла стати художницею, захоплювалась малюванням.
Дмитро Ус, 10 років. Загинув 6 березня у Чернігові. Родина хлопчика потрапила під ворожий обстріл. Вони спустилися в під'їзд, але поруч влучив снаряд. Уламки снаряду потрапили Дмитрові у голову. Ще тиждень він боровся за життя у лікарні, але врятувати його не вдалося.
Анастасія Мостова, 17 років. Дівчину розстріляли прямо на вулиці у Херсоні, коли вона йшла за продуктами. Вона володіла двома музичними інструментами, найкраще грала на бандурі. Також дівчина гарно співала та брала участь у вокальних конкурсах, полюбляла рукоділля.
Валерія Шепеленко, 16 років. Загинула 8 квітня під час теракту росії на залізничному вокзалі Краматорська. Вона була родом з Бахмута, загинула разом з мамою. Лєра навчалась у 10 класі і мріяла стати моделлю.
Михайло Устянівський, 15 років. 15 квітня Михайло з другом пішли в магазин в село Гаврилівка, Херсонщина, щоб купити хліб та муку. Побачили російських військових з автоматами, злякались і почали тікати. Окупанти поранили Михайла та забрали з собою. Згодом мати знайшла хлопчика вже у морзі.
Ростик Пічкур, 13 років. Загинув 28 лютого в селі Бузова, Київської області. Сім‘я Ростислава потрапила під ворожий обстріл. Окупанти на очах у рідних випустили у хлопчика снаряд з танку. Йому відірвало ручку і пробило грудну клітину, загинув миттєво. Хлопчик був золотою дитиною, добре вчився, любив мови, вивчав німецьку та українську, у грудні захистив червоний пояс з Тхеквондо, мріяв про братика.
Маргарита Гапоненко, Єва Смульська, Дмтро Ус, Настя Мостова, Валерія Шепеленко, Ростик Пічкур, Сашко Зданович-Яхно
Дмитро Рудницький, 12 років. Загинув 1 липня разом з мамою внаслідок влучання російської ракети у будівлю бази відпочинку в селиці Сергіївка Одеської області. Діма був старанним учнем, лідером, мріяв після війни піднятися на Говерлу.
Анастасія Похілько, 13 років. Загинула 21 червня у Лисичанську від влучання російського снаряда. Дівчинка просто не дійшла додому після робочого дня у волонтерському штабі. Вона добровільно пішла волонтерити, там отримувала продуктові набори, якими і годувала родину. У її рюкзачку були продукти — сосиски та хліб, які вона везла додому.
Євген та Богдан Самодій, близнюки, 17 років. Загинули 14 березня на Чернігівщині у селі Мохнатин. Проїжджаючи вулицями на танках, російські солдати розстріляли братів, а також їх товариша Валентина Якимчука. Євгену вистрілили в груди. Він помер на місці. Богдана поранили у живіт, але дорогою до лікарні він помер.
Катерина Дяченко, 11 років. Загинула 10 березня в результаті обвалу будинку після прямого влучання російської артилерії в Маріуполі. Дівчинка була дуже талановита і займалася художньою гімнастикою.
Михайло Коростельов, 5 місяців. Загинув у Харкові 26 травня під час ракетного обстрілу у квартирі на руках у тата Миколи. Рятувальники знайшли Михайла мертвим на даху будівлі. Туди дитину відкинуло вибуховою хвилею.
Дмитро Рудницький, Настя Похілько, Євген та Богдан Самодій, Катерина Дяченко, Михайло Коростельов
Сашко Зданович-Яхно, 4 роки. Хлопчика знайшли мертвим 5 квітня у Київські області. Його розшукували з середини березня. Він зник, коли разом з рідними з-під Вишгорода тікав на човні. Загинула дитина від кульового поранення.
Поліна Симороз, 1 рік. Дівчинку та її родину убила росія у Бородянці 26 лютого під час обстрілів. Це сталося в їх будинку. Коли дитину знайшли, вона ще дихала, але згодом у лікарні померла.
Варя Плохих, 9 років. Загинула у Маріуполі. Один зі снарядів, випущених російськими окупантами, потрапив у підвал приватного будинку. Від вибуху загинула Варя, її мама та бабуся.
Софія Федько, 6 років, Іван Федько 1,5 місяці. Загинули 24 лютого під Новою Каховкою. Їх разом з рідними розстріляли російські військові, коли вони намагалися евакуюватися.
Аліса Ольховик, 10 років. Дівчинка загинула 8 квітня під час удару по Краматорському вокзалу. Вона з мамою чекала на евакуацію.
Анастасія Колодезева, 16 років. Загинула 8 квітня під час удару по Краматорському вокзалу, куди приїхала евакуюватися. Студентка Краматорського училища, була творча, ерудована, гарно малювала.
Нікола Горяйнов, 3 роки. Загинув 11 березня. Нікола евакуйовувався разом з родиною з окупованого селища Гусарівка, що на Харківщині. В цей час їх колону з автоматів та гранатометів розстріляли російські військові. Малюк разом з батьками загинув.
Аліна Перегудова, 14 років. Загинула в Маріуполі від російського снаряду. Аліна була вихованкою спортивної школи олімпійського резерву з важкої атлетики, спортсменкою-кандидаткою збірної команди України. Мала багато золотих нагород, прагнула здобувати перемоги на змаганнях найвищого рівня.
Симороз Поліна, Плохіх Варя, Федько Софія, Ольховик Аліса, Колодязєва Настя, Горяйнов Нікола, Перегудова Аліна
Тетяна Мороз, 6 років. Таня разом із мамою жила у Маріуполі. Їхній будинок обстріляли російські військові. Вони опинилися під завалами. Мама дівчинки померла, але маленька ще довго боролася за життя. Через деякий час Таня померла під завалами через зневоднення.
Аліса Хланс, 7 років. Загинула внаслідок ударів росіян з "Градів" та "Ураганів" по дитячому садку 25 лютого в Охтирці на Сумщині. Дівчинку смертельно поранили, і вона померла у лікарні.
Аня Кушнеренко, 17 років. Померла 9 березня в Чернігові від смертельного поранення, завданого російськими військовими. Дівчинка навчалася у Чернігівському музичному училищі імені Ревуцького, грала на бандурі, співала, уміла дарувати людям світло, радість.
Аліса Перебийніс, 9 років. Загинула 6 березня в селі Романівка під Ірпенем в Київській області від снарядів окупантів. Разом з рідними дівчинка намагалась евакуюватися, однак потрапила під мінометний обстріл. Загинула разом з мамою і 18 річним братом.
Арсеній Калабін, 14 років. Хлопчик знаходився у родичів в селі під Києвом. Загинув під час обстрілу від осколкового поранення в голову. Він помирав дві години, до нього не могли доїхати медики.
Іван Меть, 12 років. Загинув 5 березня. Його та маму вбили російські військові в Ірпіні, коли вони хотіли евакуюватись з міста.
Софія Раєцька, 13 років. Дівчинка зникла після обстрілу російськими окупантами цивільного автомобіля на Харківщині. У розстріляному авто родини знайшли людські рештки з кулоном, що належав дівчинці.
Солошенко Єфрем, 2 роки. На Сумщині російський танк розстріляв машину, в якій їхав хлопчик з батьками. Не вижив ніхто.
Іван Меть, Арсеній Калабін, Софія Раєцька, Аліса Перебийніс, Аня Кушнеренко, Аліса Хланс
Денис Савченко, 16 років. Помер 2 березня в реанімації лікарні в Маріуполі. Хлопець потрапив під обстріл російської артилерії на житловому масиві 1 березня.
Артем Прийменко, 15 років, Єгор Прийменко, 10 років, Кирило Прийменко, 5 років. Загинули в Сумах під час авіаударів російськими військами по житловим районам. Артем був неоднаразовий чемпіон України з боротьби самбо.
Катерина Піхур, 12 років. Загинула 1 березня, коли військові росії бстріляли у Києві телевізійну вежу та територію меморіалу Бабиного Яру. Дівчинка загинула там разом з мамою.
Єлисей Рябоконь, 13 років. Загинув 11 березня під Києвом. Колону з машин, в одній з яких їхав хлопчик з рідними, обстріляли і підірвали російські військові.
Гліб Желдак, 14 років. Загинув внаслідок одного з російських авіаударів в Чергнігові. На момент удару російської авіації він з рідними перебував у будинку – усі опинилися під завалами.
Денис Савченко, Катерина Піхур, Єгор Прийменко, Кирило Прийменко, Артем Прийменко, Єлісей Рябоконь
Степан Шпак, 2 роки. Загинув внаслідок обстрілу села Нові Петрівці на Київщині 17 березня. В будинок родини хлопчика влучив снаряд, він повністю зруйнував ту частину помешкання, де в цей час спала дитина.
Аня Міщенко, 14 років. Загинула у Бучі 5 березня, російські війська розстріляли машину з РПГ. Аня з рідними згоріли на місці. Дівчина захоплювалась мовами, вивчала англійську, французьку та іспанську.
Єва Сміщук, 5 років. Загинула 1 березня в Бородянці разом з батьками. Вони знаходились у підвалі будинку, до якого потрапили російські ракети. Одна з ракет була фугасна і все спалила, від тіл залишився лише попіл.
Ліза Недял, 6 років. Загинула 16 березня в Маріуполі під час мінометного обстрілу при спробі виїхати з міста. Дівчинка загинула відразу, але через постійні обстріли її не могли поховати 10 днів. Весь цей час дитина пролежала у розбитій машині, аж поки родичі не дізнались, де її шукати.
Гліб Желдак, Степан Шпак, Аня Міщенко, Єва Сміщук, Ліза Нєдял, Дмитро Чаус
Дмитро Чаус, 16 років. Загинув 1 квітня у Маріуполі на подвір’ї будинку, де проживав. Він вийшов з будинку, і один за одним прилетіли мінометні снаряди. Уламки влучили у ноги, грудну клітку та в голову. У стані шоку дитина доповзла до порогу будинку і вимовила: "Мамо, допоможи", а потім помер на руках у матері та на очах молодшого 6-річного брата.
Іван Гринько, 17 років. Загинув у Маріуполі під обстрілами, коли знаходився у себе вдома.
Кирило Яцько, 1.5 роки. Загинув у блокадному Маріуполі на початку березня. У малюка потрапили осколки мінометного снаряду. Батьки негайно поїхали до лікарні, але врятувати сина не вдалося.
Даша Безбородова, 16 років. Загинула 8 квітня внаслідок ракетного удару по залізничному вокзалу Краматорська. Дівчина була волонтерка вільного простору "Друзі" (Костянтинівка).
Олексій Євтушенко, 16 років. Загинув 8 квітня від удару російської ракети по залізничному вокзалу Краматорська.
Владислав Агібалов, 10 років. Хлопець жив у Маріуполі разом з мамою. Під час обстрілу вони знаходилися у квартирі і загинули на місці.
Ліза Очкур та Соня Амельчикова, 9 років. Дівчата були акторками маріупольського театру "Концепція", де виконували головні ролі. Вони переховувались у підвалі будинку на Лівому березі. У березні цей будинок піддався бомбардуванням, дівчата загинула під завалами.
Ротбрути, Маріуполь. Сім‘я убита в один день. Дітям - 14 і 11 років.
Кіра Глодан, 3,5 місяці. Загинула 23 квітня в результаті ракетного обстрілу російськими окупантами житлового будинку в Одесі. Загинула разом зі своєю мамою.
Іван Гринько, Даша Безбородова, Олексій Євтушенко, Влад Агібалов, Ліза Очкур та Соня Амельчикова
