Першого липня 2022 року внаслідок ворожого ракетного обстрілу селища Сергіївка на Одещині загинули 22 людини. Усі вони були цивільні мирні люди: вчителі, кухар, адміністратори, прибиральниця, тренер, судді. В одну мить не стало цілих родин, подружніх пар, дітей, а ті, що врятувались, залишились сиротами. Щоб вшанувати пам'ять цих людей, і засвідчити злочини росії, яка вбиває українців, ми зібрали Меморіал загиблих у Сергіївці. Хто були ці люди, що про них відомо, якими вони залишаться у нашій пам’яті. Загинуло у Сергіївці 22 люди - одна жінка померла сьогодні в лікарні. Публікуємо список з 15 людей, повний список - будемо доповнювати.
Роман Миколайчук
Роман Миколайчук, загинув внаслідок ворожого ракетного обстрілу у Сергіївці
42 роки, член виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради, був юристом, спеціалізувався на розвитку інфраструктури. Робив селище доступним для людей з інвалідністю, розвивав велоінфраструктуру. Окрім цього був турботливий батько трьох дітей, відданий друг, щира людина. Так про нього згадували колеги.
Дмитро Рудницький
До своїх 12 років він не дожив менше, ніж два місяці. Навчався в академічному ліцеї у Білгород-Дністровську. В той день 1 липня знаходився з батьками на базі відпочинку, де вони працювали.
Батько хлопчика розповів журналістам, що коли пролунав перший вибух, вони із дружиною побігли шукати сина. Він з другом спали в іншому номері. Подружжя схопило дітей і кинулося до виходу. Коли вони спускалися, пролунав ще один вибух.
«Син був у мене на руках! Під час вибуху кудись подівся, я не розумів, куди. Його відкинуло. Я чув голоси дівчат, які бігали, але голосів дружини та дитини я не чув".
Співробітники школи, де навчався хлопчик, розповіли, що після завершення війни він понад усе мріяв піднятися на Говерлу.
«Ми постараємося виконати твою мрію, коли завершиться війна. І звідусіль відправлятимемо тобі привіти, тому що ти все одно з нами і у наших серцях», – написали однокласники Дмитра.
Вони додали, що хлопчик вів решту дітей за собою – і у навчанні, і у розвагах. «Саме ти придумав наш девіз: «Не сумуй, тримай бублик».
Дмитро та Надія Рудницькі, загинули внаслідок ворожого ракетного обстрілу у Сергіївці
Надія Рудницька
Мама загиблого Дмитра. Вона працювала з чоловіком на базі відпочинку "Годжі" у Сергіївці, і з ними був і Дмитро. Надія була педагогом, працювала лаборантом певний час. Досконало володіла англійською мовою і давала приватні уроки.
"Пішла з життя жінка, яка своїми діями і вчинками, своїм розумом виховала не одне покоління учнів. Надія Іванівна була чудовою, життєрадісною, чуйною та доброю людиною. Вона вчила любити іноземну мову. Всі її учні дуже вдячні за професіоналізм та доброту" , – повідомили її земляки.
За словами чоловіка Надії, вона і син загинули миттєво.
Ольга Ілляшевич
Жінка була суддею. Свою суддівську кар’єру розпочала у 2012 році. В останні роки працювала у Слов’янському міськрайонному суді, була порядна, професійна та щира людина, так розповідали колеги загиблої. У Ольги залишився син Андрій.
Ольга і Марія Ілляшевич. Загинули внаслідок ворожого ракетного обстрілу у Сергіївці
Марія Ілляшевич
Мати Ольги Ілляшевич. Жінка знаходилась у квартирі з донькою під час ракетного удару. Марія теж була суддею. Працювала в Черняховському районному суді Житомирської області.
Олександр Шишков
Олександр був тренером та президентом дитячого футбольного клубу "Атлетик". Випускник кафедри політології Одеського університету ім. Мечнікова. У 2010 році він продав свою однокімнатну квартиру в Одесі та вклав всі гроші у купівлю штучного газону для поля для нового футбольного клубу.
Багато років Олександр очолював Асоціацію пляжного футболу Одеси, був керівником ДЮФК "Атлетик", тренував дітей, виступав за збірну України з пляжного футболу на етапі становлення національної команди. Йому було 42 роки.
Олександр Шишков, загинув внаслідок ворожого ракетного обстрілу у Сергіївці
Чолак Володимир, Чолак Тетяна, Чолак Михайло
Чолак Володимиру було 68 років. Він працював вчителем фізичної культури Сергіївського опорного закладу загальної середньої освіти "Сергіївський ліцей". За словами колег, був закоханий у свою професію. Своїм життєвим прикладом пробуджував любов до спорту та здорового способу життя в учнів. Загинув разом з дружиною та сином: Чолак Тетяною, 64 роки та Чолак Михайлом, 35 років.
Чолак Володимир, Чолак Тетяна, Чолак Михайло, загинули внаслідок ворожого ракетного обстрілу у Сергіївці
Ромащук Галина та Ромащук Сергій
Сусідка, яка знала загиблих, згадує: "Вони були релігійні люди. Усе життя жили, працювали на благо усім людям. Ну ось так, напевно забрали найкращих, будемо сподіватись, що їм там буде легше".
Інша сусідка загиблих розповіла: "З одними зазиблими ми гуляли з собакою на подвір’ї, з іншою жінкою ми ходили на йогу. Дуже важко про щось казати, дуже важко, тому що прощання із ними надто складне. Дівчинка, яка теж ходила на йогу з нами (Прим.ред. донька загиблих Галини і Сергія), й співала пісні, вона сьогодні залишилась без батьків. Як їй тепер жити? Чому ця Росія хоче нас окупувати, хоче нас вбивати? Чого?"
Сергій Ромащук та Галина Ромащук, загинули внаслідок ворожого ракетного обстрілу у Сергіївці
Максим Недомов
Сусідка загиблого чоловіка розповіла: Це, напевно, були найскладніші похорони, тому що загинув хлопець, який допомагав своїй коханій дівчині, з якою вони жили, який допомагав її дітям, просто свята людина, в мене мурахи по шкірі.
Недомов Максим, загинув внаслідок ворожого ракетного обстрілу у Сергіївці
Марія Арнаут
Дівчина також мешкала у будинку, в яку влучила ракета, загинула одразу.
Сергій Гончаров
34-річний чоловік працював кухарем на базі відпочинку. У загиблого залишилися дружина та батьки.
Сергій Гончаров, загинув внаслідок ворожого обстрілу у Сергіївці
Гулія Бородіна
Жінка працювала прибиральницею на базі відпочинку в Сергіївці, в яку влучила російська ракета. В ніч, коли стався вибух, вона спала в одній з кімнат. Вона отримала важке поранення. Протягом тижня перебувала в реанімації на апараті життєзабезпечення, але через отримані поранення лікарям не вдалося її врятувати.
Гулія Бородіна, загинула внаслідок ворожого ракетного обстрілу у Сергіївці
