Єлизавета Гончарук – художниця з Київщини. Звикла малювати лише прекрасне, але війна змусила подивитись на творчість з іншого боку. Тепер в її галереї можна знайти зображення закривавленої голови путіна на тризубі, руку жінки з Бучі та інші картини війни в Україні. Про те, як війна змінила творчість, та як мистецтво наближає нас до перемоги – художниця поділилася з Біляївка.City.
Єлизавета Гончарук: без пензлів, наче без рук
Талант до малювання у 18-річної Єлизавети Гончарук відкрився сім років тому. Тоді з подругою вони відвідали арт-студію в Броварах. Там дівчина так захопилася мистецтвом, що більше не випускала з рук пензля. Спочатку малювала пейзажі, згодом відкрила для себе ще один стиль – абстракції. І хоча своїм основним професійним направленням обрала юридичну справу, мистецтво для Лізи – вже давно не просто хобі. Дівчина малює картини на замовлення і творчістю заробляє собі на життя.
Єлизавета Гончарук
Війна увірвалась у життя Лізи неочікувано. Вона змусила рятуватися та шукати прихисток в іншому місті, залишивши на Київщині всі пензлі та мольберти.
– Я відчувала себе, наче без рук. Здавалось, що до минулого більше не повернутись, – розповідає Ліза.
Спочатку було важко знову взятися за творчість. Тому Ліза дуже вдячна своїм близьким, які опинилися в цей момент поруч. Саме вони допомогли їй прийняти реальність та надихнули творити задля допомоги ЗСУ.
Творчість стала не просто терапією для дівчини, яка допомагає пережити скрутні часи та трагічні новини. Ліза продає картини та жертвує кошти на підтримку армії.
Картина "Привид Києва" зібрала 7 000 гривень на підтримку армії
Історія про українського льотчика, що збив понад 40 ворожих літаків, стала вже легендою. Ця історія вразила художницю. Вона захотіла намалювати Привида Києва на полотні. Для своєї роботи обрала акрилові фарби з додаванням срібної поталі.
– Я уявляла супергероя нашого часу, який робить щось неймовірне, – згадує Ліза, – і хотіла цей образ передати іншим.
Дівчина трохи здивувалась, коли виявилося, що йдеться про окрему бригаду, а не про одну людину. Але не засмутилася. Просто відтворила спільний образ в одному герої на картині.
Картина "Привид Києва" Єлизавети Гончарук
Картину "Привид Києва" художниця розіграла на благодійному аукціоні. Протягом 8-ми днів бажаючі пропонували свої ставки за роботу. Врешті-решт картину продала за 7 000 гривень. Усю суму Ліза перерахувала на офіційний рахунок ЗСУ.
"Привид Києва" – не єдина робота мисткині, що допомогла армії. Художниця створила цілу колекцію патріотичних картин. Серед них – аналог популярної поштової марки "Русский военный корабль, иди на ***".
Картина – аналог популярної поштової марки "Русский военный корабль иди на ***", художниця – Єлизавета Гончарук
До речі, за бажанням клієнта дівчина могла дещо змінити класичну версію. Наприклад, замість солдата зобразити особу, якій дарувалась картина. Такі малюнки зацікавили не лише українців, а й іноземців. Деякі свої роботи художниця відправила вже до Франції та Німеччини.
Нещодавно Ліза на замовлення виконала картину, що "100% сподобається кожному українцю". Йдеться про зображення скривавленої голови путіна на українському тризубі. Таку неординарну роботу дівчина створювала вперше. Її надихає те, що українці навіть під час важких боїв, окупації частин території не втрачають свого оптимізму та непохитної віри у перемогу.
Картина із зображенням скривавленої голови путіна на українському тризубі, художниця – Єлизавета Гончарук
Частина коштів з продажу кожної картини йде на допомогу воїнам та мирним жителям, що постраждали під час війни. Завдяки своїй творчості художниця зібрала та передала для армії близько 20 000 гривень.
Рука загиблої жінки в Бучі: хайп на чужому горі чи місія
Творчість – це не завжди про радість та позитивні емоції. Іноді у роботах художники виливають увесь свій біль. Так народилася одна із картин Лізи. Дівчину настільки вразили жахіття в Бучі, що вона присвятила їм свою роботу. Зобразила руку загиблої жінки, чиї фото облетіли всі соцмережі.
– Мені було важко наважитись на таке, – пояснює дівчина, – дуже боляче було писати, розуміючи, що це не просто картина, а реальність, чиясь втрата та біль. Проте я вважала своєю місією залишити в пам’яті геноцид українців у Бучі. Ми ніколи цього не забудемо і не пробачимо!
Реакція аудиторії на цю картину була досить неоднозначною. Багато людей не розуміли, хто наважиться її купити та використати у власному інтер'єрі. Адже дивитися щодня на руку покійниці не дуже приємно. Деякі навіть звинуватили у хайпі на чужому горі.
Рука загиблої жінки в Бучі: хайп на чужому горі чи місія
Проте дівчина впевнена: вона на вірному шляху. Мистецтво не може бути осторонь політики, війни та болю. Творити справжню історію – її основний борг, як художниці.
Що робити далі з картиною – Ліза не знає. Вона не хоче її продавати абикому. Каже, що вклала в неї всю свою душу, тож переймається майбутнім картини. Скоріше за все, виставить на аукціон, а зібрані кошти віддасть на благодійність. Можливо, якийсь музей зацікавиться картиною, або ж буде створюватися музей геноциду українців, які в новітній історії знову зазнали його від тисячолітнього ворога.
Наразі Ліза продовжує займатись улюбленою справою, писати нові картини і допомагати нашій країні. Якщо Вам сподобались її роботи, і Ви хочете, щоб вони доповнили Ваш інтер’єр – звертайтесь до неї в Інстаграм.
Українські митці доводять, що навіть на війні у них є свій фронт. Вони закарбовують в пам’яті нашу історію. А ще утверджують той факт, що українці вміють дуже креативно дивитися на світ, вірять непохитно в перемогу та мають творчу душу.
