Ця історія розпочалася від тоді, коли одна біляївська родина потрапила під пильне око соціальних служб. Дійшла інформація про вкрай несприятливі умови для проживання в ній хлопчика Славка. Попри те, що родині давали шанси виправити ситуацію та створити для дитини нормальні умови для життя, хлопця довелося вилучити. Мама відмовилася від нього в суді, сказавши, що не має змоги виховувати сина.
- Деякий час він перебував у жительки міста Світлани, розповідає начальник міського відділу сім’ї та молоді Тетяна Малевська, - у нас в місті працює програма підтримки для патронатних родин, які погодилися прийняти на певний час до себе дітей, яких вилучили з родини. Таким чином, поки шукають прийомну родину або ж рідні батьки взяли термін на виправлення, дитина живе в гарних умовах, а не в лікарняних палатах чи притулку.
Прощання з однокласниками
На жаль, попри те, що хлопчик дуже любить свою рідну маму, вона не захотіла виправити свій спосіб життя. Світлана намагалася вмовити жінку пройти курс лікування від алкозалежності, давала їй на це кошти, але та не захотіла змінювати свій спосіб життя.
Світлана Продан
У сім років завдяки Світлані хлопчик вперше в житті побував на морі, поїхав на атракціони, дізнався смак домашньої їжі. Але попри це Славко багато разів намагався втекти до своєї мами, яку він дуже любить, за якою сумує.
Протягом цього часу районна служба у справах дітей почала шукати прийомну родину.
- Ми знайшли її в іншому населеному пункті, - говорить керівниця служби Наталія Тарица, - це родина, де є четверо своїх дітей. Вони пройшли навчання на курсах для прийомних батьків та були готові прийняти ще одну дитину.
У четвер за Славком приїхали його нові батьки. Хлопчик зі сльозами прощався зі своїми однокласниками, зі Світланою, яка вісім місяців заміняла йому маму. Тепер він житиме в родині, яке несе за нього відповідальність.
Втім у районній соціальній службі запевняють, що будуть підтримувати та допомагати їм адаптуватися один до одного.
Районна соціальна служба буде допомагати родині порозумітися
Олег та Марія, які прийняли Славка до себе, розповіли, що вони все життя мріяли про велику родину. Так сталося, що у них всього лише четверо дітей: старшому сину 20, потім донька, яка вже заміжня, та двоє синів 14 та 15 років.
- Я сам виріс без батька, нас у мами було троє, у дружини в родині 11-ро дітей, вона - 10-та, - розповідає Олег, - знаю, як це складно, коли немає кому допомогти. Наші діти ростуть, гніздо пустіє, а хочеться, щоб в ньому ще лунав дитячий сміх.
Олег розповів, що він працює будівельником. Часто зустрічається з дорослими, які виросли в інтернатах.
- Їм дуже важко адаптуватися в житті, - говорить він, - і це лише частка, яка змогла вибратися. Більшість - у в'язницях, на узбіччі життя.
Олег та Марія шукали раніше змогу допомогти таким дітям. Їздили у притулки, у дитячі будинки. А потім побачили приклад знайомих, які взяли під опіку братика та сестричку кілька років тому. Позитивний приклад спонукав їх подати документи на навчання, як стати прийомною родиною.
Олег дивується байдужості багатьох людей до цієї теми, бо вважає, що від дітей, які не отримали в дитинстві підтримки та любові, суспільство страждатиме потім набагато більше. Тому й вирішив допомогти хоча б одному хлопчику чи дівчинці.
Про труднощі знає, але не боїться їх. Першу добу, розповів Олег, Славко звикав до нового будинку, бавився технікою та подружився зі старшими братами.
Сподіваємося, що у цієї родини все складеться гаразд. І вони стануть прикладом для інших, які знайдуть тепло в своїх серцях для чужих дітей, які їм стануть рідними.
Фото Біляївка.City
