У біляївській громаді обговорюють ідею створення громадської ради. Як розповіли в міській раді, це буде дорадчий орган з представників усіх міських громадських організацій, спілок, об’єднань, клубів та ініціативних груп. Вони стануть своєрідним комунікатором між жителями і владою. Зараз в громаді одне і те ж соціальне коло представляють одразу декілька товариств. Що змушує людей роз’єднуватися? Чи розглядають вони можливість знову стати одним цілим, Біляївка.Сity запитали у керівників біляївських об’єднань та спілок.
Зазначимо, що у нашій невеличкій громаді діють два жіночих клуби, три козацькі об'єднання, дві спілки воїнів АТО та дві спілки воїнів-інтернаціоналістів. Жіночі клуби розділені лише за територіальним принципом – центр та селище, за нагоди, вони об'єднують сили. Тож їх ми до нашого опитування не включали. Ми зясовували, що ж заважає бути одним цілим іншим?
Олександр Балан, голова районної спілки учасників АТО Біляївщини
- Наша організація існує з 2015 року. Створена вона була саме для того, щоб об’єднати всіх місцевих воїнів. Коли постало питання про відокремлення, я намагався пояснити: на фоні особистих непорозумінь робити цього не варто. Хтось побачив в мені конкурента. Я нікого не засуджую, хлопці намагаються робити щось самі, молодці. Я обома руками за об’єднання. Це логічно, ми всі живемо в Біляївці, як Україна, маємо бути єдині тут - на місцях.
Павло Підгайний, голова Біляївського відокремленого підрозділу Всеукраїнської спілки учасників бойових дій в АТО "Побратими України" в Одеській області
- Причина – лише людський фактор, неприязнь. Нас не влаштовувала поведінка, вчинки, ставлення до побратимів та відношення до обов’язків керівництва районної організації. Є люди, які прагнуть зробити щось для інших. А є ті, хто переслідує лише власні корисливі цілі. Саме тому ми вирішили стати підрозділом обласної спілки. На мою думку, об’єднання можливе лише за умови зміни керівника. Саме тому питання й досі залишається відкритим.
Володимир Кузнєцов, голова Біляївської міської організації української спілки ветеранів Афганістану (воїнів-інтернаціоналістів)
- Багато років поспіль в Біляївці існувала одна районна організація воїнів-інтернаціоналістів. Її очолював Олександр Авакян. В складі цієї спілки працювала міська організація. Розкол стався під час гострої політичної боротьби, виборів до Верховної Ради України. Можна сказати, нас, як електорат, розтягли в різні боки. Передусім, були різні погляди на ситуацію в країні. Коли однієї спільної думки, цілі немає в країні, то і на місцях відбуваються непорозуміння. Ми, хто залишився в складі старої спілки, виступали за мир і переговори. Наші колеги були іншої думки. Хоча на побутовому рівні всі підтримуємо дружні стосунки, адже живемо в одному місті.
Валерій Урсатій, голова міського осередку ГО Біляївська районна спілка ветеранів інвалідів Афганістану та учасників бойових дій
- У нас з моїм колишнім керівником районної спілки різні погляди на життя та управлінські обов’язки. Ми не самі пішли, нас виключили за те, що не боялися говорити правду в обличчя. Ми просто вимушені були юридично оформити іншу організацію і увійти до складу іншої районної ГО. На рівні міста нас 15 чоловік, на рівні району близька 100. Тепер до нас дослухаються, тепер про нас не забувають.
Анатолій Савицький, отаман Біляївського районного козацького товариства імені отамана Сидора Білого, Чорноморського козацького з’єднання
- Наскільки мені відомо, в Україні існує близько 12 козацьких з’єднань. Серед них Запорізьке, Гуляйпольське, Донські козаки, Гайдамаки тощо. Ми підпорядковуємось Чорноморському. Пропозиція об’єднання – слушна, але приймати це рішення повинні не на місцях, а наші обласні та київські отамани. Адже мета діяльності у всіх козацьких організацій одна, а от очільники та статути – різні. Хоча формальність – не перепона. На місцях було в добре об’єднуватись для вирішення якихось питань, реалізації цікавих задумів, проведення спільних заходів. Поки що, на час війни на Сході України, наше товариство вирішило призупинити свою діяльність. Але на майбутнє тему об’єднання у такому форматі візьмемо до уваги
Анатолій Долготер, біляївський радник обласного отамана Чорноморського козацького об’єднання імені отамана Білого
- Наше козацьке товариство було одним з перших, які утворилися за часів президентства Віктора Ющенка. Створювали його з метою об’єднати навколо усіх небайдужих до теми козацтва людей. У нас був козацький хор, який налічував 20 чоловік. Виступали ми по всьому району, організовували і брали участь у багатьох заходах. Через низку причин, які не хотілося б деталізувати, товариство почало танути. Хтось йшов, переходив до новостворених козацьких общин тощо. Але думка про єдине Біляївське козацтво мене не полишає й досі. Я дуже хочу, щоб ми всі об’єдналися. І я готовий активно долучатися до цього процесу. Потрібна лиш підтримка однодумців.
Олександр Рожкован, голова Придністровського козацького полку Південно-оперативного козацького округу Всеукраїнського козацького війська
- А хто проти об’єднання? Я свого часу намагався організувати спільні збори, щоб вирішити це питання. Однак на них приїжджали не ті, хто мав відношення до козацьких товариств. Звісно, не все так просто. Хтось вважає себе більш проукраїнським, а інших менш. Когось не влаштовують члени товариства, які своєю поведінкою ганьблять усіх козаків. Причин можна знайти багато. Але ж мета діяльності у всіх спільна. Формат громадської ради мені подобається. Можливо, так з’явиться можливість нарешті зустрічатися всім разом, обговорювати важливі питання, приймати рішення і діяти спільно.
