Біляївець Володимир Красиков кілька років поспіль збирає старі фото міста. Він їх шукає в альбомах корінних містян, бо цікавиться історією. На його думку, за останні роки Біляївка змінюється тільки на краще повсюди, окрім одного місця. Це річка та її живий світ. На старих фото річка без забудови, повноводна, багато різноманітної риби та живності. Подивимося, як змінювалася Біляївка не лише останні 30 років нашої історії Незалежності, а й набагато раніше до того?
Ось це фото 1976 року Володимир Красиков вважає найбільшою знахідкою в своїй пошуковій роботі. Перше, що кидається в очі – відсутність транспорту та магазинів.
Сьогодні ця територія має величезну квіткову клумбу, світлофори, а головне – у людей явно стало більше автомобілів, більше можливостей займатися бізнесом, а у споживачів - мати різноманітні послуги та вибір товарів.
Весь центр був у пропагандистських гаслах - "Слава КПСС", на фасаді універмагу зображення Леніна.
До речі, з цікавих фото - як змінився асортимент товарів та підхід до обслуговування клієнтів.
Це один з продуктових магазинів Біляївки кінця 70-их-початку 80-их, а на нижньому фото - супермаркет АТБ
Ще один колаж, між якими ціла епоха. На першому фото - перукар Дядя Коля, який стриг пів Біляївки. Тут тільки він та ножиці. З другого фото видно, як сильно змінилася індустрія краси за цей час. На фото тисячі баночок, засобів з догляду за обличчям, десятки людей, які працюють у цій сфері.
Наступні два фото цікаві тим, що зняті з одного ракурсу. На першому - стадіон десь кінця 70-их. Тут зовсім нещодавно було кладовище, яке переорали, втрамбували та зробили на ньому ігрове поле. На ньому були поховані перші мешканці Біляївки, і тепер не можливо встановити, якими датами позначені роки смерті - чи вони співпали б з офіційною версією заснування міста, чи були більш раннього періоду.
Є чимало цікавих історій про кладовище, які дійшли до нашого часу. Наприклад, розповідали нам, на ньому був родинний склеп єдиної біляївської родини, що мала дворянський титул - Толкачьових. Коли прийняли рішення про закриття кладовища, склеп теж почали розбирати. В одному з гробів під подушкою мерця знайшли пляшку горілки "Смирновська". Хто і з яких причин вирішив так "пожартувати" – невідомо.
Зараз на місці конюшень – пожежна частина, багато зелені та будівель. Але що залишається незмінним любов біляївців до футболу та до різноманітних спортивних активностей. От тільки виглядає, що спорт та фізкультура став більшим масовим видом.
До речі, незмінним залишилася любов біляївців до хокею та зимових видів розваг. Відрізнити такі фото можна тільки по екіперовці. Хоча між ними років 50 різниці.
На цьому фото - колектив одного з перших відділків міліції Біляївки. На сучасному фото - видно, як триває прогрес. Поліцейських стало набагато більше, оснащення - кращим, а чи вплинуло це на стан з охороною порядку - вирішувати нашим читачам.
Якщо подивитися на давні фото, то виявиться - не наше покоління першим почало змінювати пам’ятники. Наприклад, у центральному парку на трикутнику, спочатку був один пам'ятник, здається, героям громадянської війни, потім стояв Сталін, згодом - Ленін, а зараз просто велика площа, яка чекає на фонтан та перетворення на зону для прогулянок та відпочинку містян.
А от що ще змінилося у центральному парку - це видовий склад дерев. Раніше тут було багато беріз, а зараз - ясені, тополі, клени. Ну і варто зауважити, що на фото - перший шматок асфальту в Біляївці. Усі вулиці на той час були з ґрунтовим покриттям, а у парку зробили асфальт на совість. Старожили нам розповідали, що на танці, до клубу, дівчата та хлопці ходили зі змінним взуттям. В осінньо-зимовий період вдома одягали колоші, кирзові чоботи, а при вході до парку - змінювали їх на туфлі.
На цих фото - мікрорайон працівників станції "Дністер". Тривалий час, як і зараз за звичкою, його називали селище Ілліча. На що ми звертали увагу на всіх фото - у Біляївці в рази більше стало зелені та дерев. При чому у всіх без виключень мікрорайонах.
А от що ми втрачаємо - це річку, впевнений любитель історії Володимир Красиков.
Фото каналу на Турунчук десь 1974-79 років. На ньому видно, що води тут було ще зовсім мало, ймовірно, фото зроблено до того, як канал поглибили. Цікаво дивитися, що у той період використовували для пересування річкою лише човни на веслах. Це найбільш екологічний транспорт для річки та її мешканців.
Сучасне фото – дуже відрізняється. На ньому бачимо величезні баржі, моторні човни та дуже багато туристів. Сьогодні побачити вільний від людей берег – фактично неможливо у будь-яку пору року. Ще одна суттєва зміна – на березі з’явилася забудова, паркани, яких раніше не було. І це, на наш погляд, найгірша зміна, що сталася за останні роки.
Втім є куточки, що на наш суб'єктивний погляд, погарнішали.
Дуже цікаво дивитися, як змінюються вулиці. Це, наприклад, Суворова. Видно, що люди стали жити краще - більш ошатні паркани, будинки, доглянуті прибудинкові території.
А цим фото ми вирішили завершити цю публікацію, щоб нагадати, яке швидкоплинне життя. На ньому одні з перших могил на допланованому кладовищі по вулиці Чуйкова. На фото не зовсім той самий ракурс, але місцеві знають - зараз на ньому майже вже не хоронять через брак місця. А наприкінці 70-их - було всього декілька могил.
Життя дуже швидко відмотує дні, місяці, роки. Варто витрачати його на те, аби робити себе щасливим та щасливими своє оточення. Цінуйте кожну годину та вчиться помічати позитивні та радісні зміни. Не витрачайте своє життя на сварки та негатив.
