Менше місяця тому у селі Мирному (історична назва Фройденталь) відродили кілька місць, що пов’язані з німецькими колоністами. Тут відкрили музей, відновили старий цвинтар та встановили пам’ятник засновникам села. Інформація про подію почала поширюватися, приваблюючи в село гостей з Німеччини. За минулий тиждень тут побував легендарний німецький священик, автор богословських книг, меценат та благодійник Франц Пітцаль, а також нащадки засновників села, голова Президії об’єднання колишніх радянських німців у Баварії – родина Едварда та Валентини Остер.
Нагадаємо, що у Мирному німецька історична спадщина багато років перебувала в забутті. Підживлювали її лише окремі активісти, які вели сторінку в соцмережах, листування з нащадками засновників. Деякі матеріали зберігалися у сільській школі.
Відновлювати цей пласт історії вирішили під час зустрічі, що відбулася в Мирному на початку 2021 року. Тоді вирішили, що це буде справедливо та правильно відносно засновників села, а також сприятиме включенню Мирного до туристичних маршрутів нащадків німецьких колоністів, співпраці в рамках грантових програм, залучення підтримки для села.
Всього пів року пройшло від ідеї до реалізації, і перші гості не забарилися з візитом до села.
Франц Пітцаль
Першим село відвідав Франц Пітцаль. Це легендарний 85-річний священик, відомий не тільки у Німеччині. Щороку в час Адвенту він б’ється об заклад з дітьми своєї парафії, що вони не назбирають на потреби бідних певну суму. І щороку програє парі, бо колядники так прагнуть перемогти, що щоразу назбирують більше.
Отець Франц відомий тим, що чистив перехожим черевики на центральній площі свого міста, мив автомобілі, випікав печиво, продавав слонів та власноруч намальовані на дереві картини, прикрашав дерева бубликами і апельсинами.
Франц Пітцаль у Мирному
Він допомагає людям у 100 країнах світу, організовуючі різноманітні благодійні акції, а ще з 1979 року будує вертепи, на які збираються віруючі з усього світу. Наприклад, у 2013 році – храмовий вертеп прикрасила інсталяція Майдану Незалежності, яку отець приготував в знак солідарності з українським народом, який переживав Революцію гідності. А цьогоріч вертеп ознаменувала молекула коронавірусу, аби зафіксувати трагедію сучасності.
Окрім того, він художник, відомий колекціонер, збирає капелюхи та ляльки для вертепів, автор богословських праць та науково-популярних книг.
Приїхати до Мирного йому порадив почесний консул Німеччини. Тут він з великим трепетом відвідав усі локації, а також попросив дозвіл взяти з собою у Німеччину грудочку землі з пам’ятника засновникам та з пам’ятника згиблим солдатам АТО.
Франц Пітцаль біля пам'ятника солдатам АТО
Отець Франц подякував Біляївській громаді та селу Мирне за таке ставлення до пам’яті засновників.
- Я не просто вдячний, я вражений, навіть у Німеччині не повсюди так з повагою ставляться до національної пам’яті, як ви поставилися до неї тут, - відзначив він.
Едвард та Валентина Остер
Їх предки були депортовані з Одещині після ІІ-ої світової війни. Засновник роду поселився тут ще до того, як офіційно почали запрошувати на ці землі німецьких колоністів, переїхавши з Угорщини. Мама Едварда народилася у Мирному, тоді ще Фройденталі. Звідти родину за кілька годин, в чому були, вивезли у Самарську область. Все життя, праця, майно, спогади дитинства, юності – все залишилося тут. Жінка все життя згадувала свій Квітучий сад, свій Фройденталь та взяла з сина згоду, що той обов’язково відвідає це місце. Не стало її минулого року, її земний шлях обірвався, коли їй було 93.
Родина Едвард та Валентина Остер разом з отцем Василем (Єдиним) та мешканцями Мирного
Едвард та Валентина виросли в Росії, звідти емігрували до Німеччини. Коли сталася нагода, у складі делегації приїхали на Одещину. Але маршрут був зовсім інший, не планували їхати у Мирне.
- Маршрут змінився випадково. Перед цим побували у рідному селі дружини, - розповів Едвард, - там занепад, розруха, ми були дуже засмучені, історія повністю знищена та стерта. Груда каміння.
Уся група поїхала у Нерубайські катакомби, а Едвард та Валентина вирішили знайти дорогу у село Мирне. За допомогою організаторів візиту зв’язалися з отцем Василем з села Мирне, який був найбільшим активістом, що відновлював локації разом з міським управлінням культури та туризму.
За словами Василя Єдина, вони відвідали всі місця, а прощаючись, плакали. Едвард розповів, що це перше за багато подорожей місце, де настільки шанобливо поставилися до історії. Пообіцяв поширити цю інформацію в спільноті нащадків колоністів та залучати до села туристів, паломників, які хочуть доторкнутися до своєї родинної історії.
Фото Біляївського міського управління культури, Василя Єдина
