У неділю, 27 червня на Дитячому пляжі у Біляївці під час чергування начальник рятувального посту врятував 9-річного хлопчика, який зайшов на глибину і почав тонути. Мати хлопчика в цей час була на березі. За словами чоловіка, коли він привів дитину до матері, почув від неї не спасибі, а відмовку, що все в неї під контролем і з дитиною було все добре. Рятувальник звертається до батьків з проханням слідкувати за дітьми, коли вони у воді, і розповів про інші небезпечні ситуації, в яких опиняються діти.
За словами працівника рятувального посту Сергія, того дня він був черговий. Як завжди, коли спека, відпочивальників було багато. У воді знаходилось до 20 людей. Діти переважно купалися неподалік берега. Підлітки, які вміють плавати, біля буйків.
Дев’ятирічний хлопчик, про якого мова, прийшов з мамою, вона залишилась на березі. Спочатку дитина купалася біля берега, була по пояс у воді. А потім хлопець раптово вирушив до буйків. За кілька метрів від нього з одного боку знаходилась дівчина років 13, а з іншого – юнак.
- Я спостерігав і бачив, що хлопчик йшов, а потім, мабуть, потрапивши у яму і втративши ногами дно, почав уходити під воду з піднятими руками, - говорить рятувальник. - Я ледь почув "спасите", дитина кілька разів кликала на допомогу, але ніхто поруч, ні дівчина, ні юнак, не зрозуміли, що відбувається, можливо, не чули і тому не рушили допомагати. Я за кілька секунд був вже поруч. Як з’ясувалося, дитина не вміла плавати.
Як пояснив Сергій, ніхто й серед тих, хто був на березі не зрозумів, що відбувається. Один з відпочивальників навіть сказав йому, що одразу й не збагнув, чому він так раптово скочив у воду.
- Хлопчик був дуже наляканий, тремтів, я запитав його, де мама, і привів до неї. Зробив зауваження, що треба дивитися за дитиною, але жінка сказала, що все бачить, і все було добре. Що тут додати? - зазначає чоловік.
Однак розмову з сином матір, за словами чергового, мабуть, таки провела. Бо він найближчі три години взагалі не заходив у воду, а потім далі ніж по коліна не йшов.
Ситуації, коли діти запливають за буйки, говорить Сергій, не поодинокі. Розмови з дітьми, з їх батьками не допомагають. Перші – не слухають, другі – ігнорують попередження. Деякі більш дорослі діти беруть менших та йдуть з ними також до буйків. І не завжди вони можуть контролювати ситуацію, утримати і себе, і їх на глибині. Перевертаються діти на надувних матрацах і кругах, що теж небезпечно. Є й такі, які намагаються перевірити, наскільки швидкою буде реакція рятувальника та імітують, що тонуть.
- Якось хлопці заплили за буйки і почали кричати, що тонуть, руки вгору піднімати. Я кинувся до них, а вони ще далі почали відпливати, сміються. Не розуміють, що може трапитися дійсно ситуація, коли необхідна буде допомога. Чи судорога, чи ще щось. І як рятувальникам зрозуміти, що це знову не їх дурні розваги, - пояснює Сергій.
Продовжують підлітки стрибати з містка. Навіть наглядні травми друзів (глибокі порізи, рвані рани) в наслідок стрибків не зупиняють їх.
З цього містка стрибають у воду діти
- Я і кричу, і свистком попереджаю, а вони кажуть, що все одно будуть це робити. Вилазять аж на гілки дерев, стрибають, а там близько бетонні плити. Не дай Боже нога підсковзнеться і дитина впаде на них. Тому я звертаюсь до усіх батьків з проханням, поговоріть з дітьми, поясніть їм наслідки. Не дозволяйте їм так робити. Слідкуйте за своїми малолітніми дітьми, коли вони у воді. Ми піклуємось про їх безпеку, але не всесильні, - зауважив рятувальник.
