У Біляївській районній державній адміністрації відбулося засідання громадської ради, яке було присвячене питанню ймовірного будівництва шести нових ГЕС на річці Дністер. Експерти з різних галузей (екологи, науковці, іхтіологи та меліоратори) були одностайні - реалізація цього проекту вб'є річку та позбавить жителів регіону, її природу найціннішого ресурсу на землі - води.
Юлія Тернова, голова громадської ради та голова ГО "Еколого-культурний центр ім.В.М.Гонтаренка" розповіла присутнім про ситуацію, яка загрожує екологічній безпеці регіону.
- Мова йде про проект зі зведення каскаду з шести ГЕС на верхньому Дністрі, - розповіла Юлія Тернова, - хоча здається, що це не тут, не у нас, але постраждаємо саме ми. Це будівництво забере воду, яка необхідна для життєдіяльності регіону, знищить рибний потенціал, погіршить якість води, яку ми споживаємо тощо. Ці ГЕС навряд чи зроблять електроенергію дешевшою для населення, скоріш за все, вона піде на експорт. Потужність цих ГЕс цілком може замінити альтернативна "зелена" енергетика.
Юлія Тернова: говорячи про будівництво нових ГЕС, ми не повинні забувати, що робота існуючих так само має бути приведена у відповідність до європейських стандартів
За словами доповідачки, сьогодні всі рішення, які приймаються проти реалізації цього проекту - носять більше декларативний характер. Тому громадськості треба голосно заявити, що вона проти.
Про загрози будівництва ГЕС для наших територій говорили експерти з різних галузей. Хоча зазвичай вони по-різному дивляться на ситуацію з екологією, сьогодні всі єдині в думці - задекларована стратегія будівництва шести ГЕС не повинна реалізуватися.
Володимир Губанов, заступник директора Нижньодністровського природоохоронного парку показав дві фотознімки озера Білого. Різниця - в кілька десятків років. І неозброєнним оком видно - озеро буквально тане на очах.
Володимир Губанов: через зневоднення річки ми втрачаємо цінні види риб та птахів. Наприклад, каравайок
Неконтрольовані пожежі, зникнення багатьох видів птахів та риб, збільшення тварин, які розповсюджують, наприклад, сказ, таких рослин як амброзія та заміна лугових трав на рослини-шкідники, зменшення біорізноманіття - це все наслідки зневоднення річок. Будівництво шести ГЕС призведе до екологічної катастрофи, вважає Володимир Губанов.
Олег Гриб, представник Одеського державного екологічного університету говорить, що вони 15 років безперервно спостерігають за рівнем води в річці. Він вже зменшився на 15 см. В умовах зміни клімату цей процес буде тільки прискорюватися.
Ще одна серйозна загроза через зневоднення річок - захід морської води до лиманів та Дністра. Це призводить до того, що прісна вода поступово стає солоною. Також погіршується якість води, яку очищають для пиття. А це - здоров'я громадян, якість та тривалість їх життя.

- Одеський університет, - розповів експерт, - готовий виконати грунтовні дослідження та оцінити вплив будівництва ГЕС на водні ресурси регіону.
Василь Потоп, який представляв меліораторну службу, так само підтвердив, що не можливо допустити будівництво нових ГЕС. Вже зараз (при тих ГЕС, які вже працює) води не вистачає, щоб нам робили санітарні пуски, які прочистять плавні, інколи виникає проблема з екологічними пусками води. Достатньої кількості води не вистачає.
Василь Потоп: кількість земель, які зрошуються - зменшилися на 80%, порівняно з минулими роками Це удар для економіки
- У 2016 році, влітку, наш сусід Молдова, яка знаходиться ще нижче за нас, - розповів Василь Потоп, - змушена була припинити очистку води, зупинити агрегати, - бо для їх повноцінної роботи води не вистачало. Це вже міжнародна проблема, а не лише регіональна.
Виявляється, меліоратори вже зверталися до профільного комітету Верховної Ради України та просили дати експертну оцінку стратегії розвитку гідроенергетики (вона була ухвалена Кабінетом Міністрів України у 2016 році). Комітет однозначно підтримав звернення та рекомендував Кабінету Міністрів переглянути цю стратегію або відмовитися від її реалізації на користь розвитку зеленої енергетики.
На сполох б'ють іхтіологи. Валентин Таран, головний спеціаліст відділу іхтіології Одеського управління рибоохорони мовою цифр довів, яке катастрофічне становище з популяціями. Судака у 1985 році виловлювали 131 тонну, у 2016 - 7 тонн. Карася - 178 тонн, у 2016 - 64 тонни. І так майже всі традиційні для нашої місцевості види риб.
Валентин Таран: як наслідок діяльності двох ГЕС на Дністрі - ми вже втратили деякі види риб
Присутні домовилися ухвалити спільну резолюцію та направити її до всіх органів влади. Біляївський міський голова Михайло Бухтіяров, який брав участь в засіданні, зазначив, що усвідомлення загрози для Дністра - має стати поштовхом для всіх громад на своїх сесіях ухвалити відповідні звернення та висловити свою позицію.
Михайло Бухтіяров: міська рада готова на засіданні комісії та сесії розглянути звернення до Кабміну, аби сформулювати та висловити позицію громади з цього питання.
