Біляївка.City продовжує цикл публікацій, в якому цікавиться, без яких речей не обійдуться відомі біляївці. Сьогодні гість – Степан Загризлий.
Хто не знає в Біляївці Степана? Міські свята, культурна чи будь-яка інша подія, він вже на місці і з фотоапаратом. Фільмує, викладає у себе на сторінці: пише історію міста у фотографіях. В нього чи не єдиного з містян є фото з усіма відомими зірками шоубізнесу і спорту, які колись відвідували Біляївку. Зізнаємось, неодноразово виручав Степан і Біляївка.City, дозволяючи позичати свої фото для публікацій.
Дізнаємось, без яких речей він не може обійтися протягом дня і щодня.
Телефон
– Це ж спілкування, – дивується Степан, коли ми просимо аргументів. – Час зараз такий, що спілкуватися з друзями, знайомими доводиться в основному по телефону.
А ось дякувати телефонному другові за таку можливість або сварити його наш герой поки визначитися не може. Ніби й добре, що можна зідзвонюватись. Швидко реагувати, дізнаватися усі новини. А з іншого боку, вважає чоловік, це послаблює бажання і необхідність зустрічатися особисто, вживу.
Фотоапарат
Без нього Степан – нікуди. Він завжди знаходиться на задньому сидінні його авто.
– Рука за ним може потягнутися у найнесподіваніший момент, і він має бути поруч, – говорить чоловік.
Це лише здається, що фотографує наш герой всіх і вся. Виявляється, найбільше він любить знімати птахів і природу.
Ось таку пташку-гостю наш герой зафіксував в себе вдома біля фонтану
Часто для цього спеціально сідає у човен і пливе на озера. На його думку, там безліч об’єктів для фокусу.
– Вчора зробив, – показує нам фото Степан. – А сьогодні, дивіться, на небі які хмари гарні. От якби їх та на ці фото. Ну як не поїхати знову?
Те саме фото, що показував Степан
За словами нашого співрозмовника, багато земляків, які зараз живуть далеко, навіть і за кордоном, дякують йому за те, що він ділиться красою рідних краєвидів.
Степан одним з перших показує, що вже розквітають лілії
Одного разу захоплення Степана привело його до серйозної розмови зі спецслужбою.
– Я фотографував юкку, – згадує. – Вона росла прямо біля військкомату. Хотілося ж з усіх ракурсів відзняти красу. А потім мною зацікавилось СБУ. Довелось пояснювати, що я просто фотограф – любитель, і що жодних шпигунських намірів не маю.
Фейсбук
Соціальну мережу Степан називає одним словом – інтернет.
– Ця штука забирає багато часу. Але без неї вже ніяк, – пояснює чоловік.
На своїй сторінці він ділиться фотографіями з подій як власного, так і міського життя.
З останнього у стрічці Степана. Свято в селищі Повстанське. Отець Михайло грає на гітарі
Та були у нашого героя щодо цього і розчарування.
– Я ніколи не викладав фото з думкою комусь зашкодити. Це не в моєму стилі. Та, бувало, мене все одно просили утриматися. Звісно, це право людей. Однак чомусь таке розчарування приходило. Якось навіть в серцях видалив свою сторінку. А через три дні зрозумів, що погарячкував. Не можу без фейсбуку. Тому все відновив і тепер намагаюся не повторювати помилок.
Машина
Срібляста Toyota для Степана – це не розкіш, а засіб пересування.
– В сучасному світі треба бути мобільним. А коли тобі за шістдесят, авто дуже виручає і допомогає, – жартує наш співрозмовник.
Онуки
Безумовно, це не речі! Але саме вони, за словами Степана, його найбільша залежність.
– Без них я не можу прожити і дня. В них вся моя любов. Мабуть, вік бере своє: починаєш розуміти істинні цінності життя, по-іншому до нього ставитись. Думаю, однолітки мене зрозуміють.
Фото з архіву Степана Загризлого
