Людмила Гайдук родом з села Маяки, Біляївського району. Дівчина навчалася у Біляївській школі №1, після закінчення вузу вступила на фармацевтичний факультет Одеського політехнічного університету. Після бакалаврату навчатися в магістратурі вступила до Ягілонського університету, інститут Публічного здоров'я у Кракові, Польща. Для Біляївка.City Людмила розповіла, чим відрізняється життя та навчання у Польщі та Україні.
Чому Польща?
Після школи я мріяла про медицину. Подавалася в два вузи - політехнічний на хіміко-технологічний факультет, спеціальність фармація та в Одеський медуніверситет на педіатрію та фармацію. Останній вуз був в пріоритеті. Однак з порогу зрозуміла, що не моє тут. Медуніверситет зустрів величезними чергами та блокнотиками. Увечері ти в списку на подання документів - 165ий, а вранці 1667ий, бо дитина жінки, яка вела запис до першої черги, вже подала документи. Жінка викинула блокнот і поїхала додому, а черга починається з початку. З цих та інших причин я стала студенткою
політехнічного університету. Після бакалаврату постало питання, куди йти навчатися в магістратуру. Давно була мрія вступити до Польщі, вирішила спробувати.
Одеський політехнічний університет
Про польське коріння
У Польщі з 2007 року працює Закон "Про карту поляка", документ, який підтверджує приналежність особи до польського народу поза межами історичної Батьківщини. За цією програмою підтримуються польські громадяни і їх нащадки в країнах, утворених після розпаду СРСР.
Так сталося, що у мене в роду є польське коріння по татовій лінії. Це підтверджено документально. Саме тому прийняла рішення подаватися на карту поляка. Записалася в консульство на співбесіду, однак очікувала, що маю багато часу для підготовки: вивчити базово мову, історію, звичаї, традиції польського народу. Я повільно щось вчила, а раптом виявилося, що співбесіда - за два тижні. Уявіть, я весь цей час провела за навчанням: уроки скайпом, уроки offline, граматика і багато читала, читала...
У Польщі з 2007 року працює Закон "Про карту поляка"
На співбесіді все пройшло досить непогано. Я розповіла, що планую вступати на факультет, який пов'язаний з хімією, медициною. Це потрібні професії для країни.
Карту поляка я отримала де-юре, але де-факто треба було чекати на документи. Поїхали в Польщу туристами, подивитися що до чого. Випадково для себе прийшла в вуз, подала документи - і мене зарахували без іспитів як іноземну студентку. Якби карта поляка була на руках, то навчання було б безкоштовним, а так я вступила на контракт. Вирішила спробувати. Якщо зможу вчитися без глибокого знання мови та складати іспити - залишаюся, якщо - ні, то підтягую мову та наступного року вступаю на безкоштовне навчання.
За рік моя родина сплачує 5400 злотих, навчання триває два роки. В Україні десь близько трьох років мені потрібно було б довчитися після бакалаврату фармації (з політехнічного). Тож різниця виходить не суттєва. Перший семестр я склала добре, тож навчання триває.
Про медицину в Польщі
Я навчаюся адмініструванню медзакладів. Це трішки інше. Але знаю, що система медицини тут збудована за тим принципом, який впроваджується в Україні. І більшість нею тут не задоволені. Для того щоб потрапити до вузького спеціаліста, треба чекати інколи декілька місяців, або йти до платної клініки. Втім, якщо потрапив, то дійсно, майже всі витрати покриває страхування.
В Україні могла суміщати навчання та дві роботи - у Польщі все не так
Я виходжу з будинку о сьомій ранку, повертаюся ввечері так само о сьомій вечора. Навчання дуже інтенсивне та насичене. Плюс маю ще домашні завдання: читаю статті, аналізую, щось виписую. Часто вони англійською. Тут вважають, що студенти магістратури повинні вільно володіти англійською на високому рівні, читати, розуміти англомовні джерела. Переважно домашні завдання у вигляді презентацій, доповідей. На це теж треба чимало часу.
Ще одна суттєва різниця в навчанні - зовсім мало конспектів. Викладачі приходять з презентаціями. Їх демонструють на великому екрані, потім надсилають на електронну пошту студентів або викладають в загальний доступ. Тож на парах ти тільки слухаєш, занотовуєш коментарі викладача, сприймаєш інформацію. Дуже добра електронна бібліотека університету. Але мені через брак мовної практики доводиться витрачати більше часу, ніж іншим студентам.
В аудиторії Ягілонського університету, Краків, Польща
Багато студентів мають змогу навчатися за обміном в інших країнах. Зараз з моєї групи декілька навчаються в країнах Західної Європи.
Особливості життя в Польщі
У мене немає відчуття, що я за кордоном. Враження, що я в одному з західноукраїнських містечок, тільки розмовляють тут іншою мовою.
Перша та суттєва відмінність - дуже гарна інфраструктура. Біля кожного будинку є освітлення, паркові зони, майданчики. Вся інфраструктура будується з принципу: пріоритет пішохода, велосипедиста, публічного транспорту та водіїв. Тому повсюди тротуари, велодоріжки, гарний громадський електротранспорт.
Зелені зони та парки - обов'язкова складова урбаністики польських міст
Не зважаючи на чудову інфраструктуру, у жителів постійно є претензії до міської влади. Тут більшість сплачують податки. Платежів проходить через електронні системи, тому рух грошей дуже конролюється. За свої податки люди вимагають максимум комфорту.
Місцевий транспорт
Ніхто не хоче жити в кам'яних джунглях. Наприклад, часто протестують проти забудови багатоповерхівками. Люди не хочуть віддавати громадські простори. Тому, наприклад, в Кракові міська влада навіть минулого року запровадила екологічний проект. На дорогах є такі острівки для пішоходів, де насадили польові квіти. Я спочатку не могла зрозуміти, ну звідки вони взялися? Так масово, вітром навіяло? Виявилося, що це такий проект. Потім міська влада запитала жителів, сподобалося, чи будемо продовжувати? Люди підтримали. Взагалі, тут міська влада намагається весь час комунікувати з жителями.
У місті багато квітів, бо люди не хочуть жити в кам'яних джунглях
Ще мені дуже подобається відношення поляків до старих будинків. Це якесь магічне вміння зберегти аутентичність, але надати йому сучасного вигляду. Я обожнюю гуляти старим містом, де в кожному будинку відчувається подих історії.
Старе місто, Краків
Чи суттєво відрізняється польська ментальність від української
Є нюанси. Наприклад, одяг. Тут віддають перевагу зручному, який відповідає ситуації, але люди дуже стильні, гарні та доглянуті. Якщо побачите дівчину з великими кольоровими нігтями, на високих підборах - це, скоріше, буде українка або росіянка.
А от в громадському транспорті буває всяке, як у нас. Втім, скоріше, літня людина може образитися на те, що їй поступилися місцем, ніж на те, що не поступилися. Люди в літах тут виглядають краще, ніж наші. Свій вік тут повідомляють з гордістю.
Попри те, що країна давно в Європі, багато місцевих літніх людей залишилися з радянською свідомістю. Наприклад, молодь активно сортує сміття, просуває ідею екологічного відношення до середовища. В той час, як більш доросле покоління може здавати сміття без сортування.
Молодь більш активна, ніж більш дорослі поляки, на думку Людмили Гайдук
У громадському транспорті всі читають. Взагалі, тут складається враження, що всі читають. Дуже багато книжкових крамниць, часто проходять різноманітні зустрічі, заходи. Люди дуже проактивні, але в той же час - орієнтовані на родину. Спочатку дивувалася, скільки на вулиці татусів з дітьми - тепер вже звикла. У неділю тут майже нічого не працює, лише автозаправки. Навіть продукти у неділю не купиш, бо заклади зачинені. Мета цього нововедення - змусити людей більше часу проводити вдома з родинами.
Люди більше подорожують. Навіть студенти, які мають стипендію, віддають перевагу подорожам, а не придбанню речей.
Я б сказала, що тут люди менше схильні до хизування, живуть більш скромно, ніж українці. Наприклад, мій викладач, професор медичного університету, розповів нам історію.
Втім він не соромиться розповідати цю історію, бо кожна людина може потрапити в будь-яку життєву ситуацію.
У кожного є шанс здійснити мрію
У Польщі мені подобається. І ще моя дорога сюди - це розповідь про те, що мрії здійснюються. Якщо працюєш над собою, то життя завжди дасть шанс, щоб мрія стала реальністю. Тим паче, що зараз такий час, що світ став для України та українців більш відкритим. Є тисячі можливостей подорожувати, навчатися за програмами обміну. Раджу пробувати свої сили і все вийде.
