У попередніх публікаціях ми розповідали про фейки, які поширює російська пропаганда про Одещину, про енергетичну сферу України. Попри десятки пояснень, українці все ще потрапляють на гачок російської пропаганди. Тому зібрали для вас поради від відомих медіаекспертів, як стати більш медіаграмотною людиною. Зробіть собі подарунок - перечитайте їх. Це рятує нервову систему від зайвого перевантаження.
1.Співзасновниця проекту "StopFake" Марго Гонтар
Користуйтеся готовим рішенням з перевірки фейків
На сайті "StopFake" є цілий розділ з інструментами, якими можна корисуватися, щоб перевірити інформацію.
Завжди критично дивіться на інформацію
Всі новини потрібно критично зважувати. Шукати першоджерела, дивитися, де саме новина з'явилася вперше - на поважному ресурсі, де дотримуються стандартів журналістики, збалансованої подачі інформації, чи на маловідомому. Підозру має викликати новина, прокоментована анонімним джерелом. Будь-яке твердження має посилатися на факти, які ви можете перевірити тощо.
Часто фейкові новини посилаються на англомовні джерела, навіть на авторитетні видання. Але оригінал новини може суттєво відрізнятися від перекладу. Користуйтеся хоча б найпростішими перекладачами типу Google перекладач, щоб розуміти, чи не обманюють вас.
2. Поради від медіаекспертки Оксана Мороз
Перше правило: визнати
Визнайте, що ви не можете з першого погляду визначити, чи правдива інформація. Лише 3–11 % наших співгромадян здатні це зробити - і то, переважно, йдеться про людей, які професійно працюють з інформацією. Решті варто визнати, що боротьба за ваші голови та серця весь час йде. Будь-яка інформація потребує перевірки, аналізу та оцінки.
Друге правило: зрозуміти розрізненість інфополя
Нас оточує багато різної інформації — шкідливої і ні. У новинній стрічці ми можемо побачити різне: правду, брехню, пропаганду, контрпропаганду. У кожного типу інформації свої задачі та своя дія. Вони всі існують в інформаційному просторі одночасно та видозмінюються під впливом одне одного.
Чому це важливо розуміти? Бо заяви українських спікерів, зроблені російською, можуть бути спрямовані виключно на російську аудиторію. Фейк, який ви помітили в інфопросторі — це частина української операції для дезорієнтації росії. Тобто в умовах гібридної війни особливо важливо спочатку аналізувати інформацію, а потім на неї реагувати.
Один з перших кроків до цього — ставити собі запитання:
- Чому я це бачу?
- Хто це транслює?
- Якої мети хоче досягти?
Коли ми це розуміємо, можемо коригувати своє ставлення до інформації та свою поведінку.
Третє правило: білий список
Щоб його створити, виберіть три-п’ять медіа з «Білого списку» Інституту масової інформації, національного проєкту "Фільтр". Насамперед читайте новини та аналітику в них. Лише зрозумівши об’єктивну реальність, переходьте на інші інформаційні канали, де немає стандартів і фільтрування інформації.
Якщо вам надіслали посилання на матеріал, що містить заголовок «Сенсація! Шок! Перешліть, будь ласка, комусь!» чи будь-які інші виражені емоції, перевірте, чи є ця інформація на ресурсах із «Білого списку». Якщо це справді сенсаційна інформація, а не фейк, ви точно її там знайдете.
Четверте правило: аудит
Виконайте аудит свого інформаційного поля. Видаліть канали, які вами маніпулюють.
- Facebook — перегляньте список ваших друзів і сторінок, на які підписані. Відпишіться від сторінок, які зламали, смітярок і тих, що не відповідають вашим інтересам.
- YouTube — перегляньте відео, які відеохостинг рекомендує вам. Натисніть «Не цікавить» (справа за трьома крапками), якщо відео не відповідають вашим інтересам чи є сміттярками.
- Google — встановіть український інтерфейс і гугліть українською. Це мінімізує вплив російських сайтів, що можуть містити фейкову інформацію.
- Viber — перегляньте чати та спільноти, до яких ви додані. Відпишіться від ресурсів-сміттярок.
- Telegram — перегляньте канали, на які підписані. Відпишіться від анонімних каналів та ресурсів-смітярок.
- Вікіпедія — не використовуйте російську версію.
П’яте правило: не допомагати ворогу
Зараз росія буквально моніторить інформаційне поле — знаходить усі точки болю українців та створює на їхній основі тріщини в суспільстві. Точки болю — це дискусійні теми, які для нас зараз важливі.
Що із цим робити? Особливо в умовах, коли всім хочеться лайків, але не всі розуміють, що зараз великий ризик заплатити за них дорогу ціну — попрацювати на розкол країни. Тобто, підтримати чергову інформаційну операцію ворога. Якщо відповідь на запитання «Чи зашкодить це зараз країні?» — «Так», будь ласка, не публікуйте.
Шосте правило: розпізнавати слід фейку
Нагадаю, що в поточних умовах розпізнати слід фейку можна, звернувши увагу на емоцію, яку викликає інформація. Якщо ви бачите інформацію, яку хочете почути, або яку ми всі боїмося почути — варто насторожитися та прискіпливо її перевірити.
Сьоме правило: не брати інформацію з російських джерел
Якщо ви хочете дізнатися «що там на росії», то краще прочитати іноземні медіа чи українські з «білого списку». Вони пишуть про це, очистивши інформацію від маніпуляцій ворога.
3. Поради від координаторки проєкту «Вивчай і розрізняй: інфомедійна грамотність» Олександри Усенко
Звертайте увагу на емоції, які викликає у вас повідомлення у ЗМІ
Якщо ви читаєте новину, і вона викликає у вас роздратування або, навпаки, радість, бажання терміново поділитися нею, то варто спробувати відволіктися. Наприклад, випити чаю-кави або просто заплющити очі і подумати про щось приємне, а через певний час повернутися до цієї новини. Практика показує, що завдяки такій вправі, такій поведінці, людина може побачити, що вона насправді не відчуває тієї емоції, яка виникла в неї спочатку.
Ставте питання
- Хто?
- Що?
- Коли?
- Як?
- Чому?
- Де сталася подія?
Ніби банальні питання, але дають змогу уточнити інформацію, і часто з'ясувати, що вона не має відношення до України, сталася давно, сталося невідомо з ким. Є така тенденція, яка характерна не лише для України, а й для всього світу, коли люди довіряють не традиційним медіа, а новинам з соціальних мереж. Але ж ми маємо пам’ятати, що ці платформи також комусь належать, і вони працюють за принципом алгоритмів. Алгоритм пропонує нам ту інформацію, що відповідає нашим поглядам, переконанням, і виходить, що нам приємно перебувати в цій бульбашці. Порівнюйте цю інформацію з іншими джерелами.
Перевіряйте факти
Це можна зробити, зайшовши на офіційну сторінку органів влади, офіційні ресурси установи чи організації. Якщо говоримо про текстову публікацію з фотографіями, варто їх перевірити. Можна застосувати такі інструменти, як «Google Зображення», або ж «Tineye» – сервіс зворотного пошуку зображень. Він показує, де фотографія була вперше опублікована в інтернеті, чи застосовувалися до неї якісь графічні редактори, чи змінювали її. Але навіть до застосування онлайн-інструментів, варто бути уважними до ілюстративного матеріалу, бо невідповідності інколи можна побачити неозброєним оком.
Розрізняйте факти і судження, пам’ятайте про журналістські стандарти.
«Це базова навичка, яка показує нам чи нас інформують, чи навпаки намагаються на нас вплинути. Факт – це те, що ми можемо перевірити, те, що не змінюється з часом, він об’єктивний і зафіксований. А судження є суб’єктивними, показують ставлення людини до якоїсь події, явища чи до іншої людини. Вміючи розрізняти ці дві речі, факти і судження, ми можемо виявити, чи здійснюється на нас вплив.
