Незвичайний вирок виніс суддя Малиновського районного суду Олександр Гарскій двом молодим людям, які витягали магнітоли і динаміки з машин на штрафмайданчику. Ретельно вивчивши всі обставини справи, біографії і рівень виховання та освіти підсудних, суддя засудив фігурантів до одного року позбавлення волі, звільнивши від покарання з випробувальним терміном. Крім того, він зобов'язав їх прочитати повісті «Пригоди Тома Сойєра» та «Пригоди Гекльберрі Фінна» Марка Твена, «Біле Ікло» Джека Лондона, а також вірш «Минають дні, минають ночі ...» Тараса Шевченка.
Суддя Олександр Гарскій під час винесення вироків зазвичай глибоко розбирається в причинах, які призвели до злочину, пише "Думская", намагається призначити таке покарання, яке не тільки стане заслуженою відплатою, але також, на його думку, найкращим чином сприятиме перевихованню і виправленню людини.
Цього разу на лаві підсудних опинилися двоє молодих людей 19 і 23 років, які, на думку судді, за своїм рівнем розвитку фактично є неповнолітніми: не усвідомлюють в належній мірі того, що сталося і до чого призведе обвинувальний вирок.
Суддя детально з'ясував всі обставини життя обох підсудних, аж до наявності судимостей у їх близьких родичів, і встановив, що вони не є небезпечними для суспільства.
Як встановив Олександр Гарскій, на крадіжку їх штовхнула необхідність знайти гроші на квиток в Білгород-Дністровський, де старшому з них оформляли житло як сироті. Він працював на будівництві в Одесі, йому платили 500 гривень на тиждень. Але навіть цих грошей він не отримав: бригадир витратив їх, щоб заплатити за своє житло.
Суддя на прохання прокурора призначив покарання з випробувальним терміном. У той же час він скоротив цей термін з трьох років до одного року: на його думку, рік під пильним наглядом держави змусить молодих людей бути більш обережними, стриманими і законослухняними.
Одночасно з цим Гарскій, використовуючи передбачене законом право судді призначити додаткові зобов'язання засудженому з випробувальним терміном, засудив засуджених до читання художніх творів зі шкільної програми: «Біле Ікло» Джека Лондона, «Пригоди Тома Сойєра», «Пригоди Гекльберрі Фінна» Марка Твена, а також вірш Тараса Шевченка «минають дні, минають ночі ...».
Як випливає з вироку, до такого незвичайного рішення Олександра Гарского підштовхнуло висловлювання відомого юриста Анатолія Коні: «Суд є школою для народу, з якої, крім поваги до закону, повинні виноситися уроки служіння правді і поваги до людської гідності».
- Оскількі за думкою Ф.М. Достоєвського, перестати читати книги - значить перестати мислити, читання визначених судом творів для обвинуваченого буде стимулом для мислення и пізнання світу, - пише у вироку суддя.
На думку судді, обов'язкове читання книг зі шкільного підручника стане кращим способом перевиховання і виправлення підсудних: «Твори, відзначені судом відносяться до дитячої літератури (уроків зарубіжної літератури 5-го класу), мають формувати в дитині всі добрі, сердечні и незлобливі почуття, як відносно себе, так и до оточуючого світу. Суддя уважно проаналізував зміст цих творів і вказав, який виховний вплив на підсудних вони повинні надати.
Коли вирок суду вступить у дію, контролювати виконання накладених суддею обов'язків буде Державна кримінально-виконавча служба України.
