У Біляївській другій школі відбулося методичне об’єдання практичних психологів шкіл Біляївської громади. Говорили про психологічне здоров’я учнів, вчителів, обмінювалися досвідом щодо роботи з дітьми з особливими освітніми потребами. Розповідали, як звичайні ігри, арттерапія допомагають дітям не лише розвиватися, а й самостверджуватися і розкривати внутрішній світ. Звернули також увагу на те, що не всі батьки хочуть приймати факт, що їх дитина потребує інклюзивного навчання, і відмовляються від нього. Більш детально про все це - у нашій публікації.
Основною темою зустрічі стало інклюзивне навчання - робота з дітьми з особливими освітніми потребами.
Учасниці методичного об'єднання психологів
Що таке інклюзивне навчання
Інклюзивне навчання означає, що всі учні, зокрема і з особливими освітніми потребами, не залежно від їх індивідуальних особливостей та навчально-пізнавальної діяльності, можуть навчатися в школах за місцем проживання, в загальноосвітніх класах. Там у разі необхідності їм буде надаватися підтримка у навчальному процесі, у переплануванні програми, щоб всі учні без виключення навчалися і проводили час разом.
Наразі у школах Біляївської громади створили 12 інклюзивних класів, в яких навчаються 15 дітей з особливими освітніми потребами. Усі вони відвідують загальноосвітні школи разом з іншими учнями. В інклюзивному класі, окрім вчителя, працює асистент вчителя, який допомагає дітям з особливими потребами опанувати шкільну програму. Кожна така дитина навчається за індивідуальною планом-програмою.
Працюють також три інклюзивні групи у дошкільних навчальних закладах Біляївки. Дві групи у «Капітошці», і одна - у «Веселці». Наразі садочки відвідують троє дітей з особливими освітніми потребами.
Лілія Бондаренко
- Інклюзивне навчання - це дуже важливий аспект, - зауважила начальниця відділу освіти Лілія Бондаренко. - Таким чином діти з особливими потребами мають змогу швидше і краще пристосовуватися до соціума, гратися, спілкуватися з іншими дітьми, товаришувати з ними, бачити в них партнерів, наслідувати їх, отримувати такий же соціальний досвід. Тобто у дитини розвиваються не лише практичні навики навчання, а й покращується мова, діти стають більш відкритими.
Завдання психологів в інклюзивному навчанні
Супроводом дітей з особливими освітніми потребами під час навчання займається ціла команда фахівців і педагогів. Активним і незамінним учасником цього процесу є практичний психолог. Перед ним стоїть завдання створити сприятливий психологічний мікроклімат, подбати про комфортні умови навчання як для дитини з особливими потребами, так і для дітей, з якими вона навчається в одному класі.
Ольга Дурбало
За словами практичної психологині Біляївської школи №2 Ольги Дурбало, соціально-психологічний супровід вона завжди починає зі знайомства, і обов'язково з батьками. Вивчає особливості розвитку дитини. Спостерігає, як вона контактує з вчителем, з дітьми. І вже після цього складає план, за яким працюватиме.
- Усі діти дуже люблять гратися, тому логічно у роботі використовувати елемени гри. І хоч програма для кожної дитини розробляється окремо, в них багато спільного. Особливе місце займають вправи, які розвивають дрібну моторику. Це і робота з піском, з фігурами, з матеріалом, коли треба щось прошити. Окрім цього є вправи на розвиток уваги, мислення. Наприклад, така звична справа, як читання вголос і переказування, добре допомагає формувати пряму мову. Вправи з арттерапії допомагають долати дітям страхи. Для малювання ми використовуємо світлові планшети або просто малюємо на папері.
Соціально-психологічний супровід дитини з особливими потребами, на думку психологині, процес трудомісткий. І якщо до нього долучається логопед, це приносить кращі результати. У Біляївській другій школі така практика існує. Тут логопедом працює Інна Гутовська.
Інна Гутовська
- Я також багато занять проводжу у ігровій формі, бо вони не лише ефективні, а допомагають зацікавлювати і заохочувати дітей. Це логопедичні картки, пальчикова гімнастика, руханки. Найбільше подобається дітям логорітміка, коли рухові вправи пов'язують з одночасною мовною активністю, - розповіла Інна Гутовська.
Вона також зауважила, що найважливішу роль в інклюзивному навчанні виконують батьки. Лише у їх спільній роботі з педагогом, психологом, логопедом можна допомогти дитині досягти успіхів.
Як доказ цьому, присутнім запропонували зіграти у гру. Коло з м’ячем, яке символізує дитину з особливими потребами, необхідно було усім разом опустити і покласти у кошик, тримаючи це коло за стрічки. Все необхідно було робити синхронно, повільно і разом, щоб м’яч не випав. Із завданням присутні справились. І суть зрозуміла. Так само разом треба координуватися батькам, психологам, вчителям, логопедам, щоб допомогти особливим дітям отримати необхідні знання, розкрити їх таланти, і не дати при цьому їм впасти на певному етапі.
Арттерапія та інклюзія
Своїм досвідом щодо арттерапії під час роботи з дітьми поділилася практична психологиня Біляївської школи №1 Олена Соколовська.
Арттерапія – це спеціалізована форма психотерапії, заснована на мистецтві, образотворчій і творчій діяльності. Це метод зцілення за допомогою творчості.
За словами психологині, така методика допомагає справлятися з гіперактивністю, агресією, замкненістю, проявом негативних емоцій тощо.
В арттерапії в якості матеріалів можна використовувати все, з чого можна щось створити або намалювати: кульки, кубики, фольга, м’ячі, іграшки, мушлі тощо.
Цю форму психотерапії Олена Соколовська активно використовує і під час роботи у звичайних класах.
Олена Соколовська
- Ми створюємо з дітьми образи, поробки, а потім обговорюємо, кого створили, чому. Суть в тому, що дитина в такі образи вкладає себе, і якщо є якісь страхи, переживання, проблеми, їх можна побачити і допомогти з ними справитися.
Якось я проводила тренінг «Я і мої цінності». Дітям необхідно було на паперових пелюстках ромашки написати все, що для них найважливіше у житті, без чого вони не можуть прожити. Діти писали родина, мама, тато, друзі. І що цікаво, слів смартфон, інтернет там не було. Наступним етапом було видалити кілька пелюсток, ще зменшивши коло важливих цінностей. Були діти, які навідріз відмовлялися це робити. А деякі відривали пелюсток з надписом дім, говорячи, що вони зможуть прожити без нього, - поділилася психологиня.
За її словами, інклюзія – це дуже важко. Урок практично ніколи не проходить за планом, тому що усі діти особливі. У кожного свої здібності. І майже кожен з таких дітей має великий творчий потенціал, який варто розвивати.
Цієї ж думки дотримується психологиня ДНЗ «Веселка» Тетяна Пухтирьова. Вона вважає, що інклюзія – це робота не одного дня. Діти з особливими потребами часто непередбачувані. І щоб побачити їх перші успіхи в навчанні, необхідні місяці. Але коли вони є, це відчуття величезного кроку вперед, яке надихає працювати ще з більшим натхненням.
- У нашому садочку лише одна дитина на інклюзивному навчанні. Але спостерігаючи, спілкуючись з вихователями, ми бачимо, що серед вихованців є й інші, які потребують такого навчання. Однак, на жаль, батьки не реагують на наші поради. Ми запрошуємо їх на співбесіду, консультацію, а вони відмовляються. Мовляв, дитина здорова, їсть, спить, і цього достатньо. Звісно, ми не маємо права ставити діагнози. Наша мета лиш допомогти дитині. Але вирішальне слово за батьками, - зазначила Тетяна Пухтирьова.
Наприкінці зустрічі керівниця управління освіти Біляївської міської ради Людмила Кобзар подякувала усім учасникам. Зауважила, що після приєднання до громади ще декількох населених пунків, такі методичні об’єднання стали набагато цікавішими, адже психологів стало більше, і усі вони тепер можуть обмінюватися власними напрацюваннями в роботі. Тож, проведення таких заходів має стати регулярним.
