Міністерство охорони здоров'я сьогодні є одним з найвідкритіших до запитань, хоча сама реформа для багатьох громадян України містить чимало темних та незрозумілих плям. Роз'яснював їх одеським журналістам під час прес-туру до Києва заступник Міністра з охорони здоров'я Павло Ковтонюк. Спочатку він тезово пояснив принципи, за якими Україна планує реформувати медицину, а потім відповів на запитання журналістів, зокрема, Біляївка.City.
Чому Україна повинна реформувати систему охорони здоров'я
Сьогодні медицина знаходиться у вкрай важкому стані. Кожна українська родина за рік сплачує у вигляді податків 4580 гривень. Загалом ця сума дорівнює 3 мільярдам гривень. При чому майже для кожної родини захворювання члена сім'ї є фінансовою трагедією та катастрофою. Люди стають банкротами. Інколи воліють не звертатися за допомогою через брак коштів, запускають хвороби - та втрачають життя.
Ціла низка країн (екс-радянські країни та країни соціалістичного табору), які реформували свою медицину від радянських стандартів до європейських - не пожалкували та вже мають позитивні результати: Литва, Естонія, Польща, Угорщина та Хорватія сьогодні мають якісну медицину, європейську тривалість та якість життя. Так само структурно і серйозно ми маємо осучаснити нашу систему медицини.
Медицина в Україні - хронічно недофінансована, але витрачати кошти на неефективну модель ніхто не буде
Одна з найбільших проблем з медициною в Україні - хронічне її недофінансування. Саме через це люди змушені оплачувати її додатково з власних кишень. Хоча до цього вони вже сплатили податки. У розвинених країнах фінансування медицини переважно здійснюється за рахунок держави та загальнообов’язкового медичного страхування. Усі громадяни мають страховку, яка покриває суттєву частину витрат на лікування.
На сьогодні, зазначив Павло Ковтонюк, Уряд готовий збльшувати фінансування медицини, але не тієї застарілої моделі, в якій вона існує.
Так фінансується система зараз
Принцип "гроші ходять за пацієнтом"
Головний принцип - гроші (наші з вами, які ми сплатили у вигляді податків) підуть туди, де є люди, де вони отримують послуги. Держава буде платити конкретному закладу, де конкретна людина отримала конкретні послуги.
Так планують фінансувати після реформи: є пацієнти - є кошти.
Вони будуть іти напряму з бюджету в лікарню, куди звернувся пацієнт, минаючи МОЗ та обласні, міські чи районні адміністрації. Гроші повинні іти "автоматично" туди, де була надана послуга. Сьогодні держава однаково фінансує і медзаклади, де надають людям допомогу, де приймають сотні пологів на рік, і так само ті, наприклад, де приймають 10 пологів.
Запроваджується система національного страхування. В національній страховій системі не потрібно купувати страховий поліс. Ви застраховані, тому що ви громадянин. Ваш "поліс" — це ваш паспорт.
Гроші будуть там, де лікують якісно.
Вводиться поняття гарантованого обсягу медичних послуг
Цей гарантований пакет медичних послуг буде універсальний – право на нього має кожен, незалежно від своїх статків, стану здоров’я чи місця проживання.
Що ж увійде в гарантований пакет медичних послуг? Точного переліку поки що немає, але є загальне уявлення, як все відбуватиметься.
По-перше, безумовно гарантованими будуть ті послуги, неотримання яких призведе до негайної загрози здоров’ю або життю. Екстрена допомога буде гарантованою за будь-яких умов. В тому числі та, яка надається не лише по дорозі до лікарні, але і по прибутті до неї.
По-друге, в гарантованому пакеті будуть пріоритетні напрямки медицини. До них належить сімейна медицина. Консультації спеціалістів – тільки якщо пацієнта направив сімейний лікар – також будуть гарантовані, однак з певною співоплатою. Людина про неї знатиме. Звернення без направлень будуть повністю платними.
До гарантованого пакету поступово почнуть входити ліки. Сьогодні Україна єдина держава в Європі, де практично відсутня система відшкодування ліків – близько 75% їх обсягу купують громадяни самостійно (дані Держкомстату за 2014 рік).
Реформа відбудеться у декілька етапів
На першому етапі реформується первинна ланка. Сімейні лікарі, терапевти, педіатри – саме ці лікарі в європейських країнах "забирають" на себе до 80% звернень людей по медичну допомогу. В Україні навпаки – лише близько 20%.
Під час перехідного періоду громадяни можуть, як раніше, звертатися до вузькопрофільних лікарів. Але на другому етапі звернення до них на безкоштовній основі (або через співфінансування) - тільки за направленням від свого сімейного лікаря.
