Реформа освіти: коротко і просто про основні зміни

Формальна - це освіта, яка здобувається за освітніми програмами відповідно до визначених законодавством рівнів освіти, галузей знань, спеціальностей (професій) і передбачає досягнення здобувачами освіти визначених стандартами освіти результатів навчання відповідного рівня освіти та здобуття кваліфікацій, що визнаються державою.

Неформальна - це освіта, яка здобувається, як правило, за освітніми програмами та не передбачає присудження визнаних державою освітніх кваліфікацій за рівнями освіти, але може завершуватися присвоєнням професійних та/або присудженням часткових освітніх кваліфікацій.

Інформальна освіта (самоосвіта) передбачає самоорганізоване здобуття особою певних компетентностей, зокрема під час повсякденної діяльності, пов’язаної з професійною, громадською або іншою діяльністю, родиною чи дозвіллям.

"Результати навчання, здобуті шляхом неформальної та/або інформальної освіти, визнаються в системі формальної освіти в порядку, визначеному законодавством", – йдеться в законі.

Однак яким чином це буде здійснюватися, поки незрозуміло.

12-річне навчання запроваджується з 2027 року.

Воно поділятиметься на три періоди:

- 4 роки початкової школи;

- 5 років базової середньої школи (гімназії, причому відбір до гімназій скасують);

- 3 роки профільної середної школи.

Після завершення кожного з рівнів результати оцінюватимуться шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися у вигляді зовнішнього незалежного тестування. Однак для учнів молодшої школи така атестація здійснюватиметься лише для моніторингу.

Старша профільна школа матиме ліцеї академічного та професійного спрямування.

В академічних ліцеях учні поглиблюватимуть знання для вступу до вищих навчальних закладів.

У професійних ліцеях, крім загальної середньої освіти, вони отримуватимуть першу професію.

Компетентність - це впорядковані знання та вміння застосувати їх у житті.

Закон передбачає наступні компетентності: 

– вільне володіння державною мовою;

– здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та щонайменше однією з іноземних мов;

– математична компетентність;

– компетентності в галузі природничих наук, техніки і технологій;

– інноваційність;

– екологічна компетентність;

– інформаційно-комунікаційна компетентність.

– навчання впродовж життя;

– громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробутом  та здоровим способом життя;

– культурна  компетентність;

– підприємливість та фінансова грамотність;

– інші компетентності, передбачені стандартом освіти.

Усі компетентності повинні об'єднувати наскрізні вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати свою думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, вирішувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими.

Батьки разом з учнем та школою зможуть створити індивідуальний навчальний план. В ньому можна визначати послідовність, форму і темп засвоєння навчальної програми дитиною.

Крім того, батьки зможуть брати участь у розробці індивідуальних програм розвитку для дітей з особливими потребами.

Новий закон передбачає кілька форм навчання вдома:

- дистанційне навчання - коли учень навчається у школі через інтернет;

- екстернатне навчання, яке перебачає самостійне оволодіння навчальним матеріалом;

- сімейне або домашнє навчання, коли освіту забезпечують батьки;

- педагогічний патронаж - якщо дитина через стан здоров'я не може відвідувати заняття у школі, за нею закріплюють вчителя, який навчає її вдома.

Однак у будь-якому випадку, щоб перейти в наступний клас, школяр має пройти оцінювання.

Місцеві органи влади втратять право контролювати освітній процес, у їхніх повноваженнях залишиться виключно створення відповідного освітнього середовища.

На базі Державної інспекції навчальних закладів буде створено незалежний орган – Агентство забезпечення якості освіти. До його повноважень належатимуть питання акредитації освітніх закладів (крім вищої освіти). Регіональні підрозділи Агентства, що будуть абсолютно незалежними, забезпечуватимуть фахове інспектування закладів освіти.

Єдиним державним заходом планового контролю над школою буде інституційний аудит закладу освіти, який відбуватиметься раз на 10 років.

Такий аудит у виключних випадках можна буде провести у позаплановому порядку.

Державна служба якості освіти також отримує повноваження звертатися до судів з позовами, наприклад, якщо класи переповнені чи місцева влада не створює нормальні умови для роботи і навчання дітей. 

Запроваджується система добровільної зовнішньої незалежної сертифікації вчителів - перевірки педагогів на володіння предметом, уміння спілкуватися з дітьми та використання сучасних методик компетентнісного навчання (навчання через діяльність, формування критичного мислення, організація роботи у групах, проектна робота тощо).

Вчителі, які успішно пройдуть цю сертифікацію, отримуватимуть 20% надбавки до зарплатні.

Крім того, вчителі зможуть самі обирати місце та форми підвищення кваліфікації, яку можна буде отримати на тренінгах, у профільних установах та інших навчальних закладах.

У законі визначено, що успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації. Однак це не одне й те ж саме.

Атестацію, як і раніше, зобов'язані проходити всі педагогічні працівники мінімум раз на 5 років.

За її результатами визначається відповідність педагога займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії й педагогічні звання.

Підвищення кваліфікації вчителів фінансуватиметься з держбюджету, навіть якщо педагоги оберуть платні курси.

Обраний за конкурсом директор зможе працювати у якійсь одній школі максимум дві каденцї - 12 років. Водночас після цього він зможе стати керівником в іншому навчальному закладі або перейти на іншу посаду.

Директори самі зможуть призначати своїх заступників і педагогічний склад.

Кожен навчальний заклад муситиме оприлюднювати інформацію про надходження усіх коштів, а також їх призначення на своїх сайтах або на сайтах місцевих управлінь освіти.

Батьки бачитимуть, скільки та на що витрачає коштів держава, та зможуть контролювати використання своїх благодійних внесків.

Крім того, новий закон дозволяє робити цілеспрямовані благодійні внески на користь певної школи.

У статті 12 закону написано так: "Початкова освіта здобувається, як правило, з шести років.

Діти, яким на початок навчального року виповнилося сім років, повинні розпочинати здобуття початкової освіти цього ж навчального року"

"Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття початкової освіти з іншого віку, а тривалість здобуття ними початкової та базової середньої освіти може бути подовжена з доповненням освітньої програми корекційно-розвитковим складником", – йдеться також у законі.

"Заклади освіти за потреби утворюють інклюзивні та/або спеціальні групи і класи для навчання осіб з особливими освітніми потребами. У разі звернення особи з особливими освітніми потребами або її батьків така група або клас утворюється в обов’язковому порядку", – говориться у тексті.

Щоб допомогти таким дітям у навчанні, до штату закладу освіти вводиться посада асистента вчителя.

Діти з особливими освітніми потребами навчаються за індивідуальною програмою розвитку з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей.

Особи з порушеннями фізичного, психічного, інтелектуального розвитку і сенсорними порушеннями забезпечуються у закладах освіти допоміжними засобами для навчання.

Вказується також, що будівлі, споруди і приміщення закладів освіти повинні відповідати вимогам доступності згідно з державними будівельними нормами і стандартами.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування мають утворити інклюзивно-ресурсні центри з метою забезпечення реалізації права на освіту та психолого-педагогічний супровід дітей з особливими освітніми потребами.

В Законі визначаються два поняття. 

Освітній округ - це сукупність закладів освіти (їхніх філій), у тому числі закладів позашкільної освіти, закладів культури, фізичної культури і спорту, що забезпечують доступність освіти для осіб, які проживають на відповідній території.

Опорний заклад освіти - це заклад загальної середньої освіти, що має зручне розташування для підвезення дітей з інших населених пунктів, забезпечений кваліфікованими педагогічними кадрами, має сучасну матеріально-технічну і навчально-методичну базу та спроможний забезпечувати на належному рівні здобуття профільної освіти.

Учні, які проживають у сільській місцевості і потребують підвезення до закладу освіти і у зворотному напрямку, забезпечуються таким підвезенням за кошти місцевих бюджетів.

Можна, аби уникнути підвезення, у сільській місцевості створювати філії закладів освіти, які не будуть окремими юридичними особами. У філіях можна буде здобути не лише початкову, але й базову середню освіту (до 9 класу включно).

"Кожна особа має право здобувати початкову та базову середню освіту в закладі освіти (його філії), що найбільш доступний та наближений до місця проживання особи", – говориться в законі.

"Початкова школа може забезпечувати здобуття початкової освіти дітьми (незалежно від їх кількості) одного або різного віку, які можуть бути об’єднані в один або в різні класи (групи).

Освітній процес у такій школі може організовуватися одним чи кількома вчителями або в будь-якій іншій формі, яка є найбільш зручною та доцільною для забезпечення здобуття дітьми початкової освіти відповідно до стандарту початкової освіти".