Для чого знати статки кандидатів в нардепи від Біляївки та 140-го округу

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
  • 11.07.2019 08:00
  • 0

 

 

Ми продовжуємо розповідати про кандидатів у депутати Верховної Ради на позачергових парламентських виборах 2019. Наразі готуємо публікацію про статки кандидатів. Покажемо наскільки достовірно вони задекларувати свої доходи, чи відповідають задекларовані прибутки способу життя та професіям. А також зафіксуємо, з якими статками кандидати в депутати у Біляївці та 140-му виборчому округу йдуть в парламент. 

Декларацій всіх кандидатів у відкритому доступі немає. Під час позачергових виборів  законодавство не зобов'язує подавати ці документи.  Побачити їх можна буде лише в тому разі, якщо кандидати добровільно оприлюднили інформацію про своє майно і гроші, або якщо подавали документи раніше як суб’єкти декларування.

Рух “Чесно” закликав кандидатів подати декларації за 2018 рік.

 

 "Ті, хто не покаже декларацію — дають чіткий сигнал виборцям, що вони не готові бути прозорими та підзвітними перед громадянами України”, - йдеться у заяві.

Формат проведення тимчасових виборів, який не вимагає обов’язкового оприлюднення декларацій, відкриває можливість для появи великої кількості технічних кандидатів, яким не потрібно декларувати свої статки. На цьому наголошують у “Чесно”. 

Чому важливо уважно вивчати декларації, розповів Біляївка.City Анатолій Бойко, голова Одеської організації комітету виборців України. 

 

BG Image

Анатолій Бойко


голова Одеської організації комітету виборців України. 

  • Ставлення до грошей характеризує мораль і етичність кандидата. Обираючи його до Верховної Ради, ми фактично передаємо йому право дбати про загальне майно країни та її добробут. Тому етичність у питаннях декларування власних прибутків певною мірою вказує на те, як депутат буде ставитися до своїх обов’язків, - коментує експерт.

 

 

 

Декларація – це тест, маркер кандидата на його сумлінність, відкритість, чесність, цінності, говорить наш співрозмовник:

- З неї можна дізнатися більше про людину, ніж з програми чи зустрічей. Декларація показує все, і навіть те, що кандидат хотів би приховати.  

Ідеальна декларація - правдива, повна, яка відображає реальні прибутки та витрати кандидата, пояснює, яким майном, корпоративними правами володіє людина, чи відповідають задекларовані статки його способу життя та витратам, пояснює Анатолій Бойко. Тобто, умовно, якщо людина їздить на дорогій машині, живе в дорогій квартирі, робить дорогі трати, але кілька років поспіль декларує нуль доходів та збережень – це говорить, як мінімум, про нещирість кандидата перед своїми виборцями.

 

 

- Окрім того, уважне вивчення декларації кандидатів – це фіксація моменту, з якими статками вони йдуть до Верховної Ради України, - пояснює Бойко. - Це привід подивитися на декларацію через рік чи два. Порівняти. Якщо там з’являться суми, збереження, які в рази більше, ніж офіційна зарплата депутата, запитання - звідки вони взялися.

Варто зазначити, що кандидати в одномандатних округах вносять заставу у розмірі 41 730 гривень на спеціальний рахунок Центральної виборчої комісії. Згідно із законом України про вибори народних депутатів, застава повертається кандидатами-мажоритарниками, які отримають депутатські мандати. В інших випадках грошова застава не повертається і перераховується до Державного бюджету України.

 

 

Самовисуванці вносять заставу з власних коштів. За партійних висуванців заставу вносять їхні партії. 

 

 

 

 

 

 

 

 

BGImage

 

 

В Україні тривалий час обговорюють можливість ухвалення закону про загальне декларування. Головна мета нововведення - детінізація економіки. Однак до сьогодні цей закон неухвалений. У 2019 році Конституційний Суд України також скасував антикорупційну статтю Кримінального кодексу України про незаконне збагачення. 

 

Першою оприлюднювати декларації почала Великобританія у 1974 році. Після - в США, а далі приєдналися інші європейські країни.  В незалежній Україні декларувати статки почали з 1993 року. Хоча насправді система запрацювала лише 1997-го, коли затвердили бланки для декларацій. Подання та оприлюднення декларацій в Україні регулюється законом Про запобігання корупції.

До 2016 року посадовці та державні службовці подавали паперові декларації. Заповнювали їх від руки. Скани декларацій мали бути викладені на сайт державного органу, в якому працює декларант, або опубліковані в місцевій газеті. Також будь-хто міг ознайомитися з декларацією за письмовим запитом. Його розглядали протягом 5 днів

У серпні 2016 року запрацював електронний реєстр декларацій державних службовців. Органом влади, що здійснює ведення та перевірку декларацій є Національне агентство з питань запобігання корупції. Перша хвиля завершилася 30 жовтня 2016 року. Загалом було зареєстровано 114244 документа. 

1 листопада 2016 року МЗС України попросило Раду Європи оцінити, чи не є декларування порушенням права на приватність. За законом, інформація про майно і кошти є конфіденційною.  Але чиновників та депутатів ця норма не стосується, тому що їхні статки є важливою для суспільства інформацією.

У 2018 році громадяни України задекларували 73,1 мільярда гривень доходу, отриманого у 2017 році, що на 9,9 мільярда, або на 16% більше, ніж у попередньому році.

 

 

Відповідальність

BGImage

 

Відповідно ч.1 статті 172-6 КУАП, несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, карається накладенням штрафу від 50 до  100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Якщо задекларовані відомості відрізняються від реальних на менш ніж 100 прожиткових мінімумів (до 176 200 грн), особі загрожує дисциплінарна відповідальність (наприклад, догана). Розбіжність від 100 до 250 прожиткових мінімумів (176 200 – 440 500 грн) тягне адміністративну відповідальність і карається штрафом від 17 000 грн до 42 500 грн. Якщо розбіжність перевищує 250 прожиткових мінімумів (понад 440 500 грн), то тягне за собою кримінальну відповідальність і до особи може бути застосовано штраф від 42 500 грн до 51 000 грн. Також можуть застосовуватись громадські роботи на строк від 150 до 240 годин або позбавлення волі на строк до 2 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.